Миражи - Casual

Все надежды опять устремились к отметке «ноль»,

Раскатились из рук, словно бусины, невзначай.

Здесь отчаянно в строчку просится алкоголь,

Только в чашке моей поселился горячий чай.

Но ни то, ни другое не заполнит той пустоты,

Что непрошеным гостем вползает под рёбра мне.

Здесь бы так идеально в рифму вписался ты,

Только в мире моём тебя и в помине нет.

Всё уляжется, бинт — на рану, на землю — снег,

Будет новый рассвет, новый год, новый повод жить.

Мы столкнёмся однажды.

В реальности или во сне...

Не друзья, не враги...., миражи.

Лабиринтом бессонниц пройду эту ночь насквозь,

Так бывало не раз, ведь судьба наша суть спираль,

И уже не впервой в сердце чувствовать острый гвоздь,

А наутро заботами в памяти боль стирать.

Всё уляжется, бинт — на рану, на землю — снег,

Будет новый рассвет, новый год, новый повод жить.

Мы столкнёмся однажды.

В реальности или нет...,

Не друзья, не враги...., миражи.

Усі надії знову кинулися до позначки «нуль»,

Розкотилися з рук, немов намистини, ненароком.

Тут відчайдушно в рядок проситься алкоголь,

Тільки в чашці моїй оселився гарячий чай.

Але ні те, ні інше не заповнить тієї порожнечі,

Що непроханим гостем вповзає під ребра мені.

Тут би так ідеально в риму вписався ти,

Тільки у світі моєму тебе і близько немає.

Все вляжеться, бинт - на рану, на землю - сніг,

Буде новий світанок, новий рік, новий привід житиме.

Ми зустрінемося одного разу.

Насправді чи у сні...

Не друзі, не вороги...., міражі.

Лабіринтом безсоння пройду цю ніч наскрізь,

Так бувало не раз, адже доля наша суть спіраль,

І вже не вперше в серці відчувати гострий цвях,

А ранком турботами у пам'яті біль прати.

Все вляжеться, бинт - на рану, на землю - сніг,

Буде новий світанок, новий рік, новий привід житиме.

Ми зустрінемося одного разу.

Насправді чи ні...,

Не друзі, не вороги...., міражі.