Purger ma peine - Casey

Je dors le jour, je ris à peine

Je sors de ces tours que l’on met en quarantaine

Je suis de ces parasites dont on parle à l’antenne

Moralité, la sécurité des lieux n’est pas certaine

Je crame, je brûle, je hurle, je gueule

Je traine en ville en bande ou même déambule seule

J’ai un rôle colossal à la cave et au sous-sol

Je recherche l'étincelle mais j’ai paumé ma boussole

Alors je bois, je fume, je noie ma flemme

Je crois aux flammes, j’acclame la haine

Mes larmes et mes peines n’impressionnent personne

Et on me traite de hyène sur toutes les ondes hertziennes

On se moque de mes œdèmes et de mes états d'âme

Tout m’ordonne en fait de ne pas vivre à l'état d’homme

Et moi que l’on nomme l’individu bas de gamme

Qu’on me dégomme sur le macadam serait le minimum

Je sais, je traine, je sens, je gêne

Inutile d’en rajouter j’ai déjà purgé ma peine

Ma tête mêlée, ma peau ébène

Inutile d’en rajouter j’ai déjà purgé ma peine

La hargne est dans mon sang, mes veines

Inutile d’en rajouter j’ai déjà purgé ma peine

J’habite au loin, en zone urbaine

Inutile d’en rajouter j’ai déjà purgé ma peine

J’ai le ventre à terre et on m’en veut à tort

Je n’ai aucun de leurs critères pour monter à bord

Mon dortoir est autant solitaire qu’en retard

Beaucoup trop près de l’arbitraire et ses avatars

Ce qu’on déplore en clair, c’est que je ne sais pas plaire

Embrasser l'étendard, applaudir en fanfare

Et on me fait dire qu’il faut bannir ma colère

Et puis faire taire mes nerfs à vifs et mes nombreux mollards

Mon calvaire n’est réduit qu'à un bruit de couloir

Un parcours vulgaire qui manque de bon vouloir

On dit que ma cité n’est pas le défouloir

De flics zélés, un triste défilé d’abus de pouvoir

Et mon itinéraire n’est ni mort ni tout noir ni bétonné

Ni à mille bornes des plus beaux territoires

Mon teint n’est pas non plus maintenu sous le tonnerre

Attendons le meilleur, commençons les prières

Allez-y, utilisez la science ou la raison

Criez à l’hérésie, protégez vos maisons

Vivez l’instant présent avec l’air amusé

Et dressez les cloisons pour les faibles et les frisés

Et écrasez quiconque voudrait fouler vos gazons

A chaque carreau brisé, réclamez la prison

Et bâtissez maintenant tous vos propres musées

Car très bientôt vos nuits ne seront plus apaisées

Le climat est pesant, les gens sont épuisés

Veulent les têtes des méprisants sur le banc des accusés

Le projet est séduisant, les lames aiguisées

Qu’il serait plaisant de tous les saigner à l'Élysée

Vous ne faites plus illusion, vos promesses sont usées

On va venir embraser tous vos salons tamisés

J’ai déjà composé le chant de vos oraisons

Je suis désabusé, j’ai la nausée et pas mal de lésions

Вдень сплю, майже не сміюся

Я виходжу з цих веж, які ми поставили на карантин

Я один із тих паразитів, про яких ми говоримо в ефірі

Моральність, безпека приміщення не визначена

Я горю, я горю, я кричу, я кричу

Я тусуюсь по місту в групі або навіть гуляю один

У мене колосальна роль і в погребі, і в підвалі

Я шукаю іскру, але я загубив компас

Тож п’ю, курю, лінь свою топлю

Я вірю в полум'я, я втішаю ненависть

Мої сльози і печаль нікого не вражають

А мене в усіх ефірах називають гієною

Вони сміються з моїх набряків і мого настрою

Усе власне наказує мені не жити як чоловік

І мене, якого називають людиною низького рівня

Нокаутувати мене на асфальті було б мінімумом

Я знаю, я вештаюся, нюхаю, заважаю

Зайве додавати, що я вже відбув покарання

Моя заплутана голова, моя чорна шкіра

Зайве додавати, що я вже відбув покарання

Агресія в моїй крові, моїх жилах

Зайве додавати, що я вже відбув покарання

Я живу далеко в міській місцевості

Зайве додавати, що я вже відбув покарання

У мене живіт на землі, і мене неправильно звинувачують

У мене немає жодних їхніх критеріїв для посадки

Мій гуртожиток такий самотній, як і пізно

Надто близько до свавілля та його аватарів

Те, що ми шкодуємо, це те, що я не знаю, як догодити

Цілувати прапор, плескати під фанфари

І мені сказано відганяти свій гнів

А потім замовкни мої гострі нерви та моїх численних моллярдів

Моє випробування зводиться до шуму в коридорі

Вульгарний курс, якому бракує доброї волі

Кажуть, що моє місто – не зняття стресу

Завзяті менти, сумний парад зловживання владою

І мій маршрут не мертвий, не чорний і не бетонний

Ані за тисячу миль від найкрасивіших територій

Мій колір обличчя також не зберігся під грім

Чекаймо кращого, починаймо молитви

Давайте, використовуйте науку чи розум

Кричіть єресь, захистіть свої домівки

Живіть теперішнім моментом із веселою атмосферою

А для слабких і кучерявих звести перегородки

І розчавте кожного, хто буде топтати ваші газони

З кожною розбитою шибою вимагайте в'язниці

А тепер будуйте всі власні музеї

Тому що дуже скоро ваші ночі не будуть заспокійливими

Клімат важкий, люди виснажені

Хочуть голови зневажливих на лаві підсудних

Дизайн спокусливий, леза гострі

Як приємно було б випустити їх усіх у Єлисейському палаці

Ви більше не обманюєте, ваші обіцянки вичерпані

Ми приходимо, щоб підпалити всі ваші темні вітальні

Я вже склав пісню ваших молитов

Я розчарований, у мене нудота і багато поразок