Uninspired - Cartel

I’m a bit overwhelmed, some may call it uninspired

But what is there left to do when someone’s so young and admired?

And what’s the point of it all?

If it just goes to waste

If I’m nothing more than currents riding on top of the waves

So now I’m writing this song

Like I’ve got something to say

Well I’ve said it before;

I’ll say it again ‘till I’m blue in the face

And what’s the point of it all?

To come apart at the seams

If I’m never gonna be around to witness the dawn of my dreams

We’re not giving up

No we’re not giving up

Do I have courage to say, what appears in my mind?

Or am I still censored by all that it means to comply?

So now I’ve found myself here, with this purpose and strength

To brandish these words, spoken at last, spoken at length

And now they’re selling us a way out, a bitter pill

We can’t afford the blood we’ve spilled

Hold on to what you will, we can’t afford it

And they’re still calling it a way out, a lonely road

We couldn’t but we must’ve known

Oh no, we’re bowing out

They’re gonna miss us when we’re not around

Put all emotion aside, no matter how hard you try

Take what is buried inside

You had it, you got it, goodbye

Put all emotion aside, no matter how hard you try

Take what is buried inside

You had it, you got it, goodbye

And now they’re selling us a way out, a bitter pill

We can’t afford the blood we’ve spilled

Hold on to what you will, we can’t afford it

And they’re still calling it a way out, a lonely road

We couldn’t but we must’ve known

Oh no, we’re bowing out

They’re gonna miss us when we’re not around

We can’t afford the blood we’ve spilled

You’re gonna miss us when we’re not around

Я трохи приголомшений, дехто може назвати це не натхненним

Але що залишається робити коли хтось такий молодий і яким захоплюються?

І який у цьому сенс?

Якщо воно просто піде на марно

Якщо я не що інше, як течії, що пливуть на верхах хвилі

Тож зараз я пишу цю пісню

Наче мені є що сказати

Ну, я вже говорив це раніше;

Я скажу це ще раз, доки не посиню

І який у цьому сенс?

Розпадатися по швах

Якщо я ніколи не буду поруч, щоб стати свідком світанку моїх мрій

Ми не здаємось

Ні, ми не здаємось

Чи є у мене сміливість сказати, що з’являється в моїй голові?

Або я досі цензурований всього, що означає виконання вимог?

Тож тепер я опинився тут із цією метою та силою

Щоб розмахувати цими словами, сказаними нарешті, сказаними протяжно

А тепер вони продають нам вихід, гірку пігулку

Ми не можемо дозволити собі кров, яку пролили

Тримайся того, що хочеш, ми не можемо собі цього дозволити

І вони все ще називають це виходом, самотньою дорогою

Ми не могли, але мусимо знати

Ні, ми вклоняємося

Вони будуть сумувати за нами, коли нас не буде поруч

Відкладіть усі емоції, як би ви не старалися

Візьміть те, що поховано всередині

У вас це було, ви отримали це, до побачення

Відкладіть усі емоції, як би ви не старалися

Візьміть те, що поховано всередині

У вас це було, ви отримали це, до побачення

А тепер вони продають нам вихід, гірку пігулку

Ми не можемо дозволити собі кров, яку пролили

Тримайся того, що хочеш, ми не можемо собі цього дозволити

І вони все ще називають це виходом, самотньою дорогою

Ми не могли, але мусимо знати

Ні, ми вклоняємося

Вони будуть сумувати за нами, коли нас не буде поруч

Ми не можемо дозволити собі кров, яку пролили

Ви будете сумувати за нами, коли нас не буде поруч