La grande traversée - Carrousel

Immensément grand

D’un bleu orageux

Longer l’océan

S’arrêter silencieux

Caresser l'écume

Se laisser emporter

Et si le large s’allume

On peut toujours y noyer

Les regrets en deux temps

Du plus vieux au plus léger

Et reprendre de l'élan

Pour la grande traversée

Des fous rires à rattraper

S’il faut courir je veux bien m’essouffler

Repartir quand déborde la marée

S’il faut vivre je veux bien m'élancer

Des poignées de sable

Des seaux renversés

Aux châteaux vulnérables

Qui ont su résister

Aux caprices du temps

Qui coule et nous défie

De lui passer devant

De rentrer à paris

Et toi et moi

À court d’idées

En plein mois d’août

Et toi et moi

Si l’on osait

Quitter la route

Des fous rires à rattraper

S’il faut courir je veux bien m’essouffler

Repartir quand déborde la marée

S’il faut vivre je veux bien m'élancer

надзвичайно великий

Бурхлива синя

Уздовж океану

перестань мовчати

Пестить піну

Нехай себе захоплюють

А якщо море засвітиться

Ми завжди можемо в ньому потонути

Двокроковий жаль

Від найстарішого до найлегшого

І набрати імпульсу

Для великого переходу

Сміється, щоб наздогнати

Якщо мені доведеться бігти, я хочу задихатися

Залиште, коли приплив переповниться

Якщо мені доводиться жити, я хочу парити

Жмені піску

Перекинуті відра

До вразливих замків

які змогли протистояти

За примхами часу

Який тече і кидає нам виклик

Щоб пройти повз нього

Щоб повернутися до Парижа

І ти і я

Поза ідей

В середині серпня

І ти і я

Якби ми наважилися

Покинь дорогу

Сміється, щоб наздогнати

Якщо мені доведеться бігти, я хочу задихатися

Залиште, коли приплив переповниться

Якщо мені доводиться жити, я хочу парити