Cursed - Carpathian

The realisation that I still don’t know what I’m doing here

Put in perspective I am nothing

(We are nothing)

It feels like something has been wasted, and I am fading

Time is growing against me as I grow tired of being

Just another soul spent searching for something inside

I hate my fucking guts, I hate desire, I hate lust

I hate humanity, I hate instinctively, I hate this fucking world for fucking

hating me

The chasm in my chest

Screams of resounding emptiness

I’ve never tasted this bitterness

I never felt this solitude, worthlessness

So what great vision is this to sail amongst the vast indifference?

Accept a trail to hollow senses, where only tragedy breaks the numbness

So what great epiphany, will spell out beneath my feet?

Chain my wrists, and admit defeat, imprisoned by 'the clarity'

So is this destiny, a doubtful life, feeling empty?

Worst of all to make me guilty, blindest of the blind, telling me to see

I might hate this world, I might hate myself

But I won’t be a wasted soul, another ghost like everyone else

Усвідомлення того, що я досі не знаю, що я тут роблю

З огляду на, я ніщо

(Ми ніщо)

Таке відчуття, ніби щось було витрачено даремно, і я зникаю

Час росте проти мене, тому що я втомлююся бути

Ще одна душа, яка шукала щось всередині

Я ненавиджу свою нудьгу, я ненавиджу бажання, я ненавиджу хіть

Я ненавиджу людство, я ненавиджу інстинктивно, я ненавиджу цей бісаний світ за трах

ненавидіти мене

прірва в моїх грудях

Крики дзвінкої порожнечі

Я ніколи не куштував цієї гіркоти

Я ніколи не відчував цієї самотності, нікчемності

Отже, яке чудове бачення — плавати серед величезної байдужості?

Прийміть шлях до порожніх почуттів, де лише трагедія розриває заціпеніння

Тож яке велике прозріння прокриється під моїми ногами?

Скріпіть мої зап'ястя і визнайте поразку, ув'язнений «ясністю»

Тож це доля, сумнівне життя, відчуття порожнечі?

Найгірше зробити мену винним, сліпим із сліпих, наказавши мені бачити

Я можу ненавидіти цей світ, я можу ненавидіти себе

Але я не буду витраченою душею, ще одним привидом, як усі