Anclao En Paris - Carlos Di Sarli

Anclao en París

Tirao por la vida de errante bohemio,

estoy, Buenos Aires, anclao en París,

Curtido de males, bandeado de apremios,

te evoco desde este lejano país.

Contemplo la nieve que cae blandamente

desde mi ventana que da al bulevar.

Las luces rojizas, con tonos murientes,

parecen pupilas de extraño mirar.

Lejano Buenos Aires,

qué lindo que has de estar!!!

Ya van para diez años

que me viste zarpar.

Aquí, en este Montmartre,

faubourg sentimental,

Yo siento que el recuerdo

me clava su puñal…

Como habrá cambiado tu calle Corrientes,

Suipacha, Esmeralda, tu mismo arrabal!!!

Alguien me ha contado que está floreciente

y un juego de calles se da en diagonal…

No sabés las ganas que tengo de verte!

Aqui estoy parado, sin plata y sin fe…

Quién sabe una noche me encane la Muerte

y chau, Buenos Aires, no te vuelvo a ver!!!

Став на якір у Парижі

Тирао за життя богемного мандрівника,

Я, Буенос-Айрес, на якорі в Парижі,

Загартований злом, закутий обмежень,

Я викликаю тебе з цієї далекої країни.

Я дивлюся на тихо падає сніг

з мого вікна, яке виходить на бульвар.

Червонуваті вогні з гасаючими тонами,

вони виглядають як дивні зіниці.

далекий Буенос-Айрес,

який ти маєш бути милим!!!

Минуло вже десять років

ти бачив, як я відплив

Тут, на цьому Монмартрі,

сентиментальний дворик,

Я відчуваю, що пам'ять

він встромляє в мене свій кинджал...

Як зміниться твоя вулиця Корріентес,

Суйпача, Есмеральда, власне передмістя!!!

Хтось сказав мені, що воно процвітає

і набір фарватерів відбувається по діагоналі...

Ти не знаєш, як я хочу тебе бачити!

Ось я стою без грошей і без віри...

Хто знає, однієї ночі я закохався у Смерть

і до побачення, Буенос-Айрес, я більше ніколи тебе не побачу!!!