Cercanía - Carla Morrison

Tu callabas, tu otorgabas

Tu me diste razones para que llorara

Yo fui noble, yo olvidaba

Yo no escuché con claridad lo que explicabas

Me lastimaste, ¡ay te lastimé!

La cercanía no nos dejaba ver.

Y tú antes decías que yo era el amor de tu vida

Y hoy solo me inspiras a dejarnos de querer, me desprendo sin saber

De los huesos y la piel este amor que ya no es.

Tu intentabas, yo te ignoraba

Tu me pediste regresar y yo dudaba

Yo fui torpe, yo fui mala

Yo no escuché con claridad lo que explicabas

Me lastimaste, ay te lastimé

La lejanía no nos dejaba ver.

Y tú antes decías que yo era el amor de tu vida

Y hoy solo me inspiras a dejarnos de querer, me desprendo sin saber

De los huesos y la piel este amor que ya no es.

Ти мовчав, ти погоджувався

Ти дав мені привід плакати

Я був шляхетний, я забув

Я не зрозумів, що ви пояснили

Ти завдав мені болю, о, я завдав тобі болю!

Близькість не давала нам побачити.

А ти говорив, що я кохання всього твого життя

І сьогодні ти тільки надихаєш мене перестати любити один одного, я відпускаю, не знаючи

З кісток і шкіри ця любов, якої вже немає.

Ти намагався, я тебе проігнорував

Ти просив мене повернутися, і я засумнівався

Я був незграбним, мені було погано

Я не зрозумів, що ви пояснили

Ти завдав мені болю, о, я завдав тобі болю

Відстань не дозволяла нам бачити.

А ти говорив, що я кохання всього твого життя

І сьогодні ти тільки надихаєш мене перестати любити один одного, я відпускаю, не знаючи

З кісток і шкіри ця любов, якої вже немає.