Buddy System - Caravels

the branches bend under the weight of your regret

you sit perched, up on high, it should break instead

though branches are there, i can’t figure why

we have all the while, to live and die

the pendulums are swinging back and forth

we don’t have much without them though

and there’s not a lot of space between

what’s keeping me up, keeping me asleep

we’re all just skipping stones

haven’t you heard the news

we’re all just a bag of bones

haven’t you heard the news

we’re all ghosts of our former selves, haunting our sleep

(can we still dream)

when i could still run for days, in the summer heat

(the rest is sleep)

now all that’s left is some hollow shell, some dried up leaves

(can we break free)

when i could still slide for days, on frozen concrete

(just let me breathe)

the dreams stay the same, but the seasons change, the seasons change

the dreams stay the same, but the reasons change, the reasons change

and all of this i think i’ve lived before

you were here when i just a boy

if i messed it up i’d just try again

nothing was sacred, nothing was certain

when i still had

the whole world in front of me

when i still was

the person i wanted to be

the dreams stay the same, but the seasons change, the seasons change

the dreams stay the same, but the reasons change, the reasons change

i had no choice in this, i took no part in it

but yet here i am

i had no choice in this, i took no part in it

but yet here i am

all the pictures are in black and white

they’re memories of what it felt like

i’m failing to find all the parts to grasp

the photo frames to send our past

you gave it to me just to take it back

decided to strip me of what i had

would it have killed you to be less like me

with all your loneliness, your misery

years have passed but now i am looking back

a sense of belonging that i never grasped

would it have killed you to be less like me

with all your dubious reasoning

you gave it to me just to take it back

decided to strip me of what i had

would it have killed you to be less like me

with all your loneliness, your misery

your dubious reasoning

гілки гнуться під вагою твого жалю

ви сидите на високому місці, він повинен зламатися

хоча гілки є, я не можу зрозуміти, чому

ми маємо весь час, щоб жити і померти

маятники гойдаються вперед-назад

але без них у нас не так багато

і між ними не так багато місця

що не дає мені спати, не дає мені спати

ми всі просто стрибаємо каміння

ти не чув новини

ми всі лише мішок кісток

ти не чув новини

ми всі є привидами наших колишніх, які переслідують наш сон

(чи можемо ми ще мріяти)

коли я ще міг бігати цілими днями в літню спеку

(решта — сон)

тепер залишилося лише порожнисту оболонку та висохле листя

(чи можемо ми звільнитися)

коли я міг ще цілими днями ковзати по замерзлому бетону

(просто дай мені дихати)

мрії залишаються незмінними, але пори року змінюються, пори року змінюються

сни залишаються тими ж, але причини змінюються, причини змінюються

і все це, я думаю, я жила раніше

ти був тут, коли я ще був хлопчиком

якби я заплутався я просто спробував би ще раз

нічого не було священним, ніщо не було певним

коли я ще мав

весь світ переді мною

коли я ще був

людиною, якою я хотів бути

мрії залишаються незмінними, але пори року змінюються, пори року змінюються

сни залишаються тими ж, але причини змінюються, причини змінюються

у мене не було вибору в цьому, я не брав у цьому участі

але все ж ось я

у мене не було вибору в цьому, я не брав у цьому участі

але все ж ось я

всі зображення чорно-білі

це спогади про те, що це було

я не можу знайти всі частини, щоб охопити

фоторамки, щоб надіслати наше минуле

ти дав мені, щоб забрати його назад

вирішив позбавити мене від того, що я мав

чи вбило б тебе бути менш схожим на мене

з усією твоєю самотністю, твоєю бідою

роки пройшли, але тепер я озираюся назад

почуття приналежності, яке я ніколи не розумів

чи вбило б тебе бути менш схожим на мене

з усіма вашими сумнівними міркуваннями

ти дав мені, щоб забрати його назад

вирішив позбавити мене від того, що я мав

чи вбило б тебе бути менш схожим на мене

з усією твоєю самотністю, твоєю бідою

ваші сумнівні міркування