3,380 Pounds - Cara Neir

In some hell dug miles below, I pray

As down here, we’ve all met God

Dried mud on the wall, a portrait blessed

Peasant-bound in this hole,

So I look to the wall

And it speaks: «Sun set.

Why rest?

All fall.

We crawl.»

But as I begin to decay my bladder spirals out of control

And as I soil my cloths these lashings fall as my back begins to mold

Contour to the pain that I don’t feel in but outside

These tears of stitched lips, I cry out of remorse

Eat the bugs I’m fed,

Textures of almond brittle

Hug the chains that leave hickies on my wrists

Link all the decades before this to fake your mind

Mud God, come help: «Sun set.

Why rest?

All fall.

We crawl.»

Through eyes full of dirt you wouldn’t see much but shit

Not true;

our hope was lost before all of this

Even in my last hours I find my place and think of you

These tears of stitched lips, I don’t cry out of remorse

I cry for something more…

(atoms splitting, callous thickening, bridges burning, paradigms shifting,

something’s building)

Молюсь, у якомусь пеклі, виритому на милі нижче

Як і тут, ми всі зустрічали Бога

Засохла грязь на стіні, портрет благословенний

Селян, прикутий у цю нору,

Тому я дивлюся на стіну

І говорить: «Сонце зайшло.

Чому відпочивати?

Всю осінь.

Ми повзаємо.»

Але коли я починаю руйнуватися, мій сечовий міхур виходить з-під контролю

І коли я забруднюю свою тканину, ці зав’язки падають, а моя спина починає пліснявіти

Наведіть контур до болю, який я відчуваю не всередині, а зовні

Ці сльози зшиті губи я плачу від докорів сумління

Їж клопів, яких мене годують,

Текстура мигдалю крихка

Обійміть ланцюги, які залишають засоси на моїх зап’ястях

Зв’яжіть усі попередні десятиліття, щоб підробити свої думки

Грязь Боже, прийди на допомогу: «Сонце зайшло.

Чому відпочивати?

Всю осінь.

Ми повзаємо.»

Крізь очі, повні бруду, ви не побачите нічого, крім лайна

Неправда;

наша надія була втрачена перед усім цим

Навіть в останні години я знаходжу своє місце і думаю про вас

Ці сльози зшиті губи, я не плачу від докорів сумління

Я плачу про щось більше…

(розщеплення атомів, черстве потовщення, горіння мостів, зміна парадигм,

щось будує)