School Shooting - Capitalist Casualties

School days lived in complete exclusion and hate,

the pretty and popular will pay in precious blood.

They must think they bathe in a privileged state.

Father offers self-defense lessons after drinks,

that meager attention so needed,

but lies prone, passed out, dismissed.

He knows honor and revenge sits locked and loaded.

In its intimidation he sees the story end.

These cities with their attempts at perfection breed their bullied few.

The answer is cold, against his head, misled now dead.

And the treasure of life lies beaten and murdered all around.

The blank stares casting down

on this life, the society’s flaws,

on their lives, on these streets and how we’re flawed.

We’re all flawed.

Шкільні дні прожили в повній відчуженні та ненависті,

красиві й популярні заплатять дорогоцінною кров’ю.

Вони повинні думати, що купаються в привілейованому стані.

Батько пропонує уроки самооборони після напоїв,

ця мізерна увага, яка так потрібна,

але лежить ниць, втратив свідомість, звільнений.

Він знає, що честь і помста сидять замкненими й навантаженими.

У своєму залякуванні він бачить кінець історії.

Ці міста своїми спробами досконалості породжують небагатьох, кого знущаються.

Відповідь холодна, проти його голови, введений в оману, тепер уже мертвий.

А скарб життя лежить побитий і вбитий довкола.

Порожня дивиться вниз

на це життя, вади суспільства,

про їхнє життя, на ціх вулицях і про те, як ми маємо недоліки.

Ми всі помилкові.