La Cava De Los Gitanos - Camarón De La Isla, Tomatito

Cuando nos vamos pal río

Y la escucho cantar

En uno de sus quejíos

Tengo que echarme a llorar

Contemplándola en el río

Yo veo a mi mora lavar

No laves más

Y vámonos ya

Pa la cabila, mora

Que llorando estan los niños

Y son desiertas las horas

Una gitana morena

Nacida en el Albaicín

De ojos grandes y con ojeras

Del monte la vi venir

Le dije ¿Dónde vas prima?

Y no me quiso escuchar

Siguió el camino pa alante

Sin volver la cara pa atrás

Samara, fue elegida por los moros

Reina de la morería

Toíto el pueblo la adoraba

Y le rezaba noche y día

Porque la reina Samara

Con su cara tan gitana

Una Virgen parecía

Ay Samara, reina de la morería

Era tan grande mi dolor

Que me encontraba yo malito en la cama

Por Dios, llamadme a otro doctor

Que me quitara estas fatigas

Que yo tengo

Dentro de mi corazón

Por Dios de pido

Que no te alabes que te he querido

Коли ми підемо до річки

І я чую, як вона співає

В одному зі своїх запитань

Я мушу почати плакати

Спостерігаючи за нею в річці

Я бачу свою ожину мию

більше не мийся

і ходімо зараз

Для кабіле, ожина

що діти плачуть

І години безлюдні

Темний циган

Народився в Альбайсіні

З великими очима і темними колами

Я бачив, як вона прийшла з гори

Я сказав: куди ти йдеш, кузино?

І він не хотів мене слухати

Він пішов стежкою вперед

Не повертаючи обличчя назад

Самара, була обрана маврами

Королева маврів

Місто Тоїто обожнювало її

І я молився йому день і ніч

Тому що цариця Самара

З його обличчям таким циганським

здавалося незайманою

О Самаро, цариця маврів

Мій біль був такий великий

Що я був хворий у ліжку

Заради Бога, поклич мені іншого лікаря

щоб зняти цю втому

що я маю

Всередині мого серця

богом прошу

Щоб ти не хвалився, що я тебе полюбив