Providence - Callisto

That which fades away

Will not stay the same

In your night you trampled on the flame

Reckless haste before an amen

Burning your wise men

In search for fools gold in deserted landscapes

Still rambling on

Indulging in your thirst

Laid aside salt when kneeling by the water

Not to hear or never to speak first

That which fades will not stay the same

Not to hear or never to speak first

The storm ends my way at the dusk of day

Triumph in song or defeat

Retrieve the bitter or the sweet

Would you bury the old or the young instead?

Answered in questions or yet unsaid?

That which faded did not stay the same

In black night you may have found a flame

While these golden plates are now emptied

You’re most welcome to the house of grief

Те, що згасає

Не залишиться колишнім

У свою ніч ти топтав полум’я

Безрозсудна поспішність перед амінь

Спалюйте своїх мудреців

У пошуку золота дурнів у безлюдних ландшафтах

Все ще блукає

Вгамуйте спрагу

Відкладіть сіль, коли стоїть на колінах біля води

Не чути чи ніколи не говорити першим

Те, що згасає, не залишиться колишнім

Не чути чи ніколи не говорити першим

Шторм закінчується в сутінках дня

Торжество в пісні або поразка

Візьміть гірке чи солодке

Ви б поховали старих чи молодих?

Відповіли на запитання чи ще не сказано?

Те, що зів’яло, не залишилося колишнім

У чорну ніч ви, можливо, знайшли вогонь

Поки ці золоті тарілки зараз спорожніли

Ласкаво просимо в дім горя