María - Café Tacvba

Sale sola de noche Marí

Pena por la ciudad

Recorriendo las calles que

Un día negó besos en la oscuridad

Y se nubla la vista María

Porque duele recordar

Que los besos negados María

Nunca más regresarán

En las noches por ese camino

Algo extraño puede pasar

Al sentir en los labios frío

De otros labios que no verás

Es María quien pena en las calles

Y debajo de un farol

Roba besos y vida a la gente

Mientras ella yace en un cajón

María bonita

María marchita

Марі вночі виходить одна

шкода міста

Гуляючи вулицями що

Одного разу він відмовився від поцілунків у темряві

І зір Марії затьмарений

бо боляче згадувати

Щоб поцілунки відмовили Марії

Вони ніколи не повернуться

Вночі по тій дорозі

може статися щось дивне

Коли відчуваєш холод на губах

З інших уст, яких не побачиш

Саме Марія страждає на вулицях

І під ліхтарем

Вкрасти у людей поцілунки і життя

Як вона лежить у шухляді

гарна Мері

висохла Мері