Des cris - Café Bertrand, Roger Glover

Il y a des sortes de cris

Sur lesquels on peut compter

Des belles histoires, des feries

Que l’on peut raconter

Mais il y a des murmures

Que l’on cache dsormais

Bien planqus au fin fond des armures mais,

Il y a ces instants aussi

O les nerfs o nous lchent

Au cњur des histoires, quand les fes en rient

Au fin fond des soirs dans les feries

Comme des incertains murmures

Juste susurrs au silence de plomb

Qui s’chappent des futurs

Et convolent sur l’instant

Il y a des airs que l’on n’entend pas,

Des dserts que l’on traverse

Des tranches pleines de gravas

Des machinos dans les lignes adverses

Mais aussi

Des hurlements

Qui dchirent les nuits

Trs certainement

Ceux de la fin d’une vie

Des aboiements surement aussi

Le bruit des larmes qu’on essuie

Il y a des cris des cris des cris

Il y a des cris sur lesquels on peut compter

Des belles histoires, des feries que l’on peut raconter

Il ya des crits sur lesquels on peut conter

Des belles histoires d’Eiffel, Henri ou Gustave,

On peut se tromper

Au cњur des histoires quand les fes en rient

Quand le silence fait du bruit

Il y a des airs que l’on n’entend pas,

Des dserts que l’on traverse

Des tranches pleines de gravas

Des machinos dans les lignes adverses

Il y a des hurlements

Qui dchirent les nuits

Trs certainement

Ceux de la fin d’une vie

Et des aboiements surement aussi

Le bruit des larmes qu’on essuie

Il y a des cris des cris

Il y a des hurlements

Qui dchirent les nuits

Trs certainement

Ceux de la fin d’une vie

Il ya des cris, le bruit des larmes qu’on essuie

Trs certainement, la fin d’une vie

Il y a des hurlements

Qui dchirent les nuits

Бувають різновиди криків

Ви можете розраховувати

Чудові історії, ярмарки

Що ми можемо розповісти

Але є пошепки

Що ми зараз приховуємо

Заправлений глибоко в броню, але,

Є й такі моменти

Де нерви, де ми відпустили

У серці оповідань, коли сміються ярмарки

Глибоко вечорами на свята

Як непевний шепіт

Просто пошепки в мертвій тиші

Хто тікає від майбутнього

І вийти заміж зараз

Є мелодії, які неможливо почути,

Пустелі, які ми перетинаємо

Скибочки, повні гравію

Машини на протилежних лініях

Але також

виє

Хто розриває ночі

Напевно

Ті, що наприкінці життя

Гавкати, мабуть, теж

Звук сліз, що витираються

Є крики, крики, крики

Є крики, на які можна покластися

Красиві історії, свята, які можна розповідати

Є критики, на яких можна розраховувати

Прекрасні історії Ейфеля, Анрі чи Гюстава,

Ми можемо помилятися

У серці історій, коли феї сміються

Коли тиша шумить

Є мелодії, які неможливо почути,

Пустелі, які ми перетинаємо

Скибочки, повні гравію

Машини на протилежних лініях

Є крики

Хто розриває ночі

Напевно

Ті, що наприкінці життя

І напевно гавкає теж

Звук сліз, що витираються

Є крики, крики

Є крики

Хто розриває ночі

Напевно

Ті, що наприкінці життя

Лунають крики, звук витираються сліз

Звичайно, кінець життя

Є крики

Хто розриває ночі