Один - Bzik

Опять один, совсем один.

Горит внутри ультрамарин.

Холодный душ, холодный ветер.

И до утра остался только…

Гнетется больше глухая боль.

Натерли кеды вчера мозоль.

Спасет меня лишь поздний вечер.

И до утра остался только…

И не обнять, не поцеловать.

Тебя нету рядом, я иду искать.

Где моя одежда?

Прогоню тоску,

Но нету денег никуда не пойду.

Одиночество — довольно странное состояние.

Особенно когда измененное сознание откладывает свой отпечаток на восприятие

окружающего мира.

Все непонятное становиться мысли ощущения.

Какой-то странный ультрамариновый цвет приобретает освещение.

Опять один, совсем один

Опять один, совсем один

И не обнять, не поцеловать.

Тебя нету рядом, я иду искать.

Где моя одежда?

Прогоню тоску,

Но нету денег никуда не пойду.

Знову один, зовсім один.

Горить усередині ультрамарину.

Холодний душ, холодний вітер.

І до ранку залишився тільки...

Гнетиметься більше глухий біль.

Натерли кеди вчора мозоль.

Врятує мене лише пізній вечір.

І до ранку залишився тільки...

І не обійняти, не поцілувати.

Тебе немає поруч, я іду шукати.

Де мій одяг?

Прожену тугу,

Але немає грошей нікуди не піду.

Самотність - досить дивний стан.

Особливо коли змінена свідомість відкладає свій відбиток на сприйняття

навколишнього світу.

Все незрозуміле ставати думки відчуття.

Якийсь дивний ультрамариновий колір набуває освітлення.

Знову один, зовсім один

Знову один, зовсім один

І не обійняти, не поцілувати.

Тебе немає поруч, я іду шукати.

Де мій одяг?

Прожену тугу,

Але немає грошей нікуди не піду.