HOŞÇAKAL KADAR - Büyük Ev Ablukada

Aklıma biri gelecekse, elim hep sana gidiyor

Bindiğimiz vapurlar, seferlerine devam ediyor

On geçeler, on kalalar

Sevmedin mi beni hoşçakal kadar

Hangi eczanede kahvaltı

Bir sabah seni unutturacak

Manzaralı mezara döndük

Senle ben fotoğraflara çıkıyorduk

Herkesle tanışamam artık

Günler gece gücüme gidiyor

Ettiğimiz danslar sessiz kavgalar

Nerede, nerede, onlar da kaybolamaz

Yattığımız yataklar

Yavrum battığımız bataklar

Onlar da ikimizindi

Hoşçakal kadar

Aklımda görkemli bir anahtarlık

Açılan hiçbir kapı yok

Üstümde yorganlar ve uçuşan halılar

Arkamda devrik bir krallık

Geride kaldı rujların tadı günaydın

Serap nerede uyandın

Sen uykumuzu alıp götüreli beri

Çöllerin ortasında güneşlere boyandım

Yüzlere bakıyorum, dinlemiyorum hiç

Bir gece ben yokmuşum da korkmuşun

Eve dönünce boynuma sarılışın

Güvendiğim tek şey sensin ve kapının kilidi

Sevmedin mi beni

Hoşçakal kadar

Якщо мені хтось спадає на думку, моя рука завжди йде до тебе.

Пороми, на яких ми сіли, продовжують свої подорожі.

О десятій, десятій раніше

Хіба ти мене не любив до прощання

В якій аптеці снідають

Одного ранку це змусить вас забути

Ми повернулися до гробниці з краєвидом

Ми з тобою збиралися фотографуватися

Я більше не можу зустрічатися з усіма

Дні йдуть до моєї сили вночі

Танці ми танцювали тихі бої

Куди, куди, вони теж не можуть зникнути

Ліжка, на яких ми спимо

Дитинко, болота, в які ми занурюємось

Вони також були нашими

до прощання

Чудовий брелок у моєму розумі

Не відкриті двері

Пухові ковдри та літаючі килими

За мною занепале королівство

Доброго ранку, смак помади залишився позаду

Серап де ти прокинувся

Відтоді, як ти забрав наш сон

Посеред пустелі я був намальований у сонцях

Я дивлюся на обличчя, я взагалі не слухаю

Одного разу вночі мене не було, але ти злякався

обійми мене за шию, коли прийдеш додому

Єдине, чому я довіряю, це тобі та дверному замку

Хіба ти мене не любив

до прощання