Lichtlein - Bushido

Du stehst morgens auf, jeder ist am Stressen

Wolkendecke grau, Lehrer sind am Stressen

Man du fühlst dich hässlich, wem kannst du vertrau’n?

Warum Vertrauen schenken, wenn jeder es missbraucht

Jeden Tag nur down, du siehst die ganzen Scherben

Eigentlich möchtest du doch nur verstanden werden

Missverständnis hier, Missverständnis da

Du setzt ein Ziel doch es ist schwer die Richtung zu bewahr’n

Man redet dir auch ein, dir fehlt die Disziplin

Die Tage scheinen so lang, sie reden viel zu viel

Der Kopfschmerz steigt, du hättest gern Flügel

Damit du weit weg fliegen kannst, du bist müde

Müde von dem Stress, Müde von dem Ganzen

Die Last auf deinen Schultern, wie Riesenelefanten

Du fühlst dich selbst von der Familie nicht verstanden

Wer öffnet dir jetzt endlich diese Schranken?

Glaub mir immer wenn du denkst, es geht nicht mehr

Kommt von irgendwo ein Lichtlein her

Lass sie reden denn ich weiß wie du dich fühlst, und denk jetzt nicht

Dass uns Welten trennen, ich hab in der Scheiße tief gewühlt

Immer wenn du denkst, es geht nicht mehr

Kommt von irgendwo ein Lichtlein her

Lass sie reden denn ich weiß wie du dich fühlst, und denk jetzt nicht

Dass uns Welten trennen, ich hab in der Scheiße tief gewühlt

Ich steh morgens auf, und jeder ist am Stressen

Die Sonne ist am Scheinen, ich lass mich nicht stressen

Ich fühl mich nicht mehr hässlich, eigentlich brauch

Ich keine scheiß Tipps, links rein und rechts raus

Ich weiß wie hart das ist, die Steine wegzuräum'n

Wenn alle nur noch lachen, und meinen 'Hör auf zu träumen'

Wenn sie die Hoffnung nehmen, an die du ja so glaubst

Du liegst am Boden, guck wie sie befriedigt auf dich schau’n

Wie unfair kann man sein?

Du liegst schon tief im Loch

Und trotzdem wird noch reingetreten bis du kotzt

Der Schmerz geht vorbei, bei Narben wird es schwer

Aber glaub mir von irgendwo kommt ein Lichtlein her

Und dieses Lichtlein sorgt, dafür das du es schaffst

Wieder aufzustehen, egal wie du verkackst

Egal wie groß das Leid, oder dieser Schmerz doch ist

Das Leben ist zu kurz hör auf mich

Bitte glaub mir, egal wie schlecht es dir geht

Irgendwann kommt ein Lichtlein her

Ja und dann merkst du, wie schön es ist wieder zu lachen

Kopf hoch man das ist mein Ernst

Ich weiß es fällt dir, grade so schwer mir einfach mal Glauben zu schenken

Doch ich meins nur gut

Du verlierst nichts

Wisch die Tränen aus deinem Gesicht, ja und mach diesen einen Versuch

Встаєш вранці, всі напружені

Сіра хмара, вчителі в стресі

Чоловіче, ти відчуваєш себе потворним, кому ти можеш довіряти?

Навіщо довіряти, коли всі цим зловживають

Щодня внизу ви бачите всі розбиті шматки

Насправді, ви просто хочете, щоб вас зрозуміли

Нерозуміння тут, непорозуміння там

Ви ставите перед собою мету, але тримати напрямок важко

Вам також кажуть, що вам не вистачає дисципліни

Дні здаються такими довгими, що вони занадто багато говорять

Головний біль посилюється, хочеться крил

Так можна далеко летіти, ти втомився

Втомився від стресу, втомився від усього цього

Тягар на ваших плечах, як у гігантських слонів

Ви не відчуваєте, що вас розуміють навіть у родині

Хто нарешті відкриває для вас ці бар’єри?

Завжди вір мені, коли думаєш, що це вже неможливо

Звідкись приходить трохи світла

Дозволь їй говорити, бо я знаю, що ти відчуваєш, і не думаю зараз

Те, що ми розділені світами, я зарився глибоко в лайні

Коли ви думаєте, що це більше не вийде

Звідкись приходить трохи світла

Дозволь їй говорити, бо я знаю, що ти відчуваєш, і не думаю зараз

Те, що ми розділені світами, я зарився глибоко в лайні

Я встаю вранці і всі в стресі

Сонце світить, я не дам собі стресу

Я більше не відчуваю себе потворним, насправді мені потрібно

Я не даю лайно підказок, наліво і направо

Я знаю, як важко прибрати каміння

Коли всі тільки сміються і кажуть «припини мріяти»

Якщо вони візьмуть надію, в яку ви так вірите

Ти лежиш на землі, дивись, як вони задоволено на тебе дивляться

Наскільки ти можеш бути несправедливим?

Ви вже глибоко в ями

І все-таки вони продовжують діяти, поки ви не блюнете

Біль проходить, рубці ускладнюють

Але повірте мені, що звідкись падає світло

І це невелике світло гарантує, що ви впораєтеся

Вставати назад, як би ти не облажався

Якими б великими не були страждання чи цей біль

Життя надто коротке, послухай мене

Будь ласка, повір мені, як би погано тобі не було

У якийсь момент з’явиться трохи світла

Так, і тоді ти розумієш, як приємно знову сміятися

Підніміть підборіддя, я серйозно

Я знаю, що тобі так важко мені повірити

Але я маю на увазі добре

Ви нічого не втрачаєте

Витри сльози з обличчя, так, і спробуй цей