Стазис - Bumble Beezy

Я погрузил тебя в стазис, подарил тебе саспенс, можешь звать меня Хичкок

Эту сцену запустит щелчок моих пальцев, ты должен услышать щелчок

И ни капли подсказок, вам всем подавай светофор, звук сигнала, финальный отсчёт

Но когда у вас нет мануалов, то вас нет и самих - вы лежите ничком

И не видно лицо уж, что минуту назад было сложным как слог Достоевского

20 тыщ деревянных ушей собрались и я бью молотком по стамеске, там

По статистике почти все пули насквозь, в их мозгах что-то вряд ли застрянет

Однако венчает любую затею конец, так что я там улягусь костями

Пусть не достучусь, пусть меня не поймут, ведь прослыть неуслышанным - норма

И я не кичусь тем что кем-то не понят, хоть оглянуться и тут таких прорва

Защитный приём молодых дурачков, что талант перепутали с навыком

Ведь ты лишь приподнял свою гриву с того же дерьма на миг - не забывай это

Не забывай это, для меня музыка всегда будет чем-то большим, чем люди

Ведь она достойней любого из нас, хоть порой и жестока, порой она губит

Все, чего касается, с ней не так просто найти общий язык, но я смог

Это gift или curse, - и то и то и я всё ещё берегу бедный росток

От гнилых персонажей, сомнительных троп и я часто слоняюсь кругами

Лишь бы опять не зайти в те поля, не бежать через них, не попасть в те капканы

Я мало сплю, так стираются дни, я так трепетно берегу память

Я выбил все зеркала заднего вида в своём авто, жму на педаль и

Хм, она одна здесь, я чуть не перестал замечать темно синюю кляксу

Что вылита в буквы во всю мою грудь, но собрав себя снова, продолжил пытаться

Хоумбой, ведь мой прайм - это ложь, эскапизм - это ложь иже с ними - все ложь

Я женат на игре, я всерьёз, да, я точно всерьёз, тут всегда идёт дождь, но мне не нужен зонт

С меня самого льёт как сентябрьским днём, с меня самого льёт как сентябрьским днём

Я занурив тебе в стазу, подарував тобі саспенс, можеш звати мене Хічкок

Цю сцену запустить клацання моїх пальців, ти маєш почути клацання

І не краплі підказок, вам усім подавай світлофор, звук сигналу, фінальний відлік

Але коли у вас немає мануалів, то вас немає і самих – ви лежите ниць

І не видно обличчя вже, що хвилину тому було складним як склад Достоєвського

20 тисяч дерев'яних вух зібралися і б'ю молотком по стамеске, там

За статистикою майже всі кулі наскрізь, у їхніх мізках щось навряд чи застрягне

Однак вінчає будь-яку витівку кінець, так що я там улягусь кістками

Нехай не достукаюся, нехай мене не зрозуміють, адже уславитися непочутим - норма

І я не кичуся тим, що кимось не зрозумілий, хоч озирнутися і тут таких прорв.

Захисний прийом молодих дурнів, що талант переплутали з навичкою

Адже ти лише підняв свою гриву з того ж лайна на мить - не забувай це

Не забувай це, для мене музика завжди буде чимось більшим, ніж люди

Адже вона гідніша за будь-якого з нас, хоч часом і жорстока, часом вона губить

Все, що стосується, з нею не так просто порозумітися, але я зміг

Це gift або curse, - і те і те, і я все ще бережу бідний паросток

Від гнилих персонажів, сумнівних стежок і я часто тиняюся колами

Аби знову не зайти в ті поля, не бігти через них, не потрапити в ті капкани

Я мало сплю, так стираються дні, я так трепетно ​​бережу пам'ять

Я вибив усі дзеркала заднього виду у своєму авто, тисну на педаль і

Хм, вона одна тут, я мало не перестав помічати темно синю ляпку

Що вилита в літери на всі мої груди, але зібравши себе знову, продовжив намагатися

Хоумбой, адже мій прайм - це брехня, ескапізм - це брехня, що з ними - все брехня

Я одружений на грі, я серйозно, так, я точно серйозно, тут завжди йде дощ, але мені не потрібна парасолька

З мене самого ллє як вересневим днем, з мене самого ллє як вересневим днем