Blacha - Budyń

Ach, jakbym chciał wypalić ci dziś blachę

Blachę niepodszytą strachem

Na palcu, nie na pięści

Z miłości, nie ze złości

Ej, ty w tym głupim lustrze

Twój ryj sam krzyczy do mnie «weź mnie ustrzel»

Dziwna rzecz dzieje się ze mną

Nie dość, że mam gorączkę, to jeszcze blachogenną

Czy aż kipię?

jak boli żeby ci przypierdolić

Powstrzymując się resztką samokontroli

Ale tak mnie kusi żeby zdrowo ci wyciąć

Blachę, blachę?

no, bez przesady, taką tycią

Jak można żyć tak?

do diabła

Nieudolna kopio szalonego wahadła

Wciąż w te i we w te, ten burdel tak daleko zaszedł

Że ciągnie mnie ku wspomnianej blasze

Równocześnie tli się we mnie nadziei iskra

Że pogrożę palcem tylko, a ty opamiętasz się natychmiast

I zobaczę poprawy choćby obrys

Więc ciś człowieku, ciś, pókim dobry

Ах, наче я хотів сьогодні тобі жерсть спалити

Лист металу без страху

На палець, а не на кулак

З любові, а не зі злості

Гей, ти в цьому дурному дзеркалі

Твоя одна морда кричить мені «стріляй в мене»

Зі мною відбувається дивна річ

У мене не тільки лихоманка, вона ще й палає

Я киплю?

як боляче тебе трахнути

Стримуючи останню частинку самоконтролю

Але мені так хочеться відрізати вас

Аркуш, аркуш?

ну, без перебільшення, такий жирний

Як можна так жити?

йди до біса

Незграбна копія божевільного маятника

Туди-сюди цей бордель зайшов так далеко

Це приваблює мене до вищезгаданого листового металу

Водночас у мені тліє вогник надії

Що я тільки махну пальцем, і ти відразу схаменишся

І я побачу покращення навіть у плані

Тож тсс, чувак, поки я в порядку