La Apus -

La apus

La apus coboară jar mocnit din cer

Îmi inundă ochii cu rugini de fier

Aprigă ninsoare de scânteie vii

Caldă dezmierdare peste aripi gri

Curg în şoapte zori de noapte

Dorm albe stâncile, negre-s văile

Şi deasupra lor, plânge un izvor

На заході сонця

На світанку спускає з неба тліючі вуглинки

Заливає мені очі залізною іржею

Палаючий живий блискучий сніг

Тепла ласка над сірими крилами

Вночі світає

Скелі сплять білі, долини чорні

А над ними плаче весна