Напоследок - БЦХ

Что ты блуждаешь, как призрак?

Гремя цепями?

Уже давно ты был изгнан,

Но всё плетешься за нами

О, о, о-оу

Иногда, иногда я и сам бы пошел за тобой

О, о, оу

Навсегда в никуда, может, там бы обрел я покой

Всему свое время и место

Под солнцем, под луной

Есть время, чтоб быть кем-то

И время быть собой,

Но ты не плачь, когда услышишь:

«Уходя, дверь закрой»

Тут нет места обидам

Мы это выбрали сами

В наш век ты был бы наивен

Зачем тебе это надо?

О, о, о-оу

Иногда, иногда я и сам бы пошел за тобой

О, о, оу

Навсегда в никуда, может, там бы обрел я покой

Всему свое время и место

Под солнцем, под луной

Есть время, чтоб быть кем-то

И время быть собой,

Но ты не плачь, когда услышишь:

«Уходя, дверь закрой»

Що ти блукаєш, як примара?

Гримучи ланцюгами?

Вже давно ти був вигнаний,

Але все плетешся за нами

О, о, о-оу

Іноді, іноді я і сам би пішов за тобою

О, о, оу

Назавжди в нікуди, може, там би знайшов я спокій

Усьому свій час і місце

Під сонцем, під місяцем

Є час, щоб бути кимось

І час бути собою,

Але ти не плач, коли почуєш:

«Ідучи, двері зачини»

Тут немає місця образам

Ми це обрали самі

У наш вік ти був наївний

Навіщо тобі це треба?

О, о, о-оу

Іноді, іноді я і сам би пішов за тобою

О, о, оу

Назавжди в нікуди, може, там би знайшов я спокій

Усьому свій час і місце

Під сонцем, під місяцем

Є час, щоб бути кимось

І час бути собою,

Але ти не плач, коли почуєш:

«Ідучи, двері зачини»