Weaver of Fate - Brothers of Metal

Clear as the sky

On a midwinter’s night

And deep as the stormy sea

I hear a whisper inside

A hunger devouring me

I beseech you, my heart, to be free

Farther away

Than the night from the day

I reach for your true embrace

Shadow of mine

Memories fail through the veil of my mind

Here at the end of our time

Sure as the sun will rise

Over blood-red skies

I will be on my way

Come the break of day

Dark as the night will be

So my heart, are we

Sorrow will reave my soul

This, my heart, I know

A thread has been spun

By an unyielding hand

The Norns have laid down my path

Just like the seed has to grow

The withering leaf must let go

To be buried beneath the snow

Sure as the sun will rise

Over blood-red skies

I will be on my way

Come the break of day

Shrouded in doubt

As I leave for the shore

Though cold and unkind

The horizon calls

Way, way, wayward waves

I will follow you home

And vanish into the unknown

Sure as the sun will rise

Over blood-red skies

I will be on my way

Come the break of day

Dark as the night will be

So my heart, are we

Sorrow will reave my soul

This, my heart, I know

Weaver of fate

To your will I must fold

Oh, wisdom of old

I beseech you, my heart to set free

Чисто, як небо

У зимову ніч

І глибоко, як бурхливе море

Я чую шепіт всередині

Мене пожирає голод

Я благаю тебе, моє серце, бути вільним

Подалі

Чим ніч від дня

Я тягнусь до твоїх справжніх обіймів

Тінь моя

Спогади проходять через завісу мого розуму

Тут наприкінці нашого часу

Звичайно, коли сонце зійде

Над криваво-червоним небом

Я буду в дорозі

Настане перерва дня

Ніч темна

Тож моє серце, ми

Смуток покриє мою душу

Це, моє серце, я знаю

Нитку розкручено

Непохитною рукою

Норни проклали мій шлях

Так само, як насіння має прорости

В'янучий лист повинен відпустити

Щоб бути похованим під снігом

Звичайно, коли сонце зійде

Над криваво-червоним небом

Я буду в дорозі

Настане перерва дня

Окутаний сумнівами

Коли я їду на берег

Хоч холодно і непривітно

Обрій кличе

Шлях, шлях, норовливі хвилі

Я піду за вами додому

І зникнути в невідомість

Звичайно, коли сонце зійде

Над криваво-червоним небом

Я буду в дорозі

Настане перерва дня

Ніч темна

Тож моє серце, ми

Смуток покриє мою душу

Це, моє серце, я знаю

Ткач долі

За твоєю волі я мушу скласти

О, стародавня мудрість

Я благаю тебе, моє серце звільни