Childhood War - Bronze Nazareth

That’s a nice guy

Now that’s a beautiful doll, look at that

Yo, back in '88, I was nine or maybe eight

Staring at a china plate, dad said I bought it if it breaks

Wait, we not a wanting grapes, church drapes stare back at me

In Gun Rule, more than one tool in pop’s cabinet

He had a rifle, 357 and twenty two

Tender age of 'I don’t know', he taught me how to shoot

Mosquito’s bite, my trigger finger told me to spark it

I’m thinking all the time, how humans used to be his target

From hot jungle, a little different from my forest

So mind your business, all relatives can hit the florist

Now I love fatigues ever since I remember

Played war with fake guns, even in cold December

Shot time, borrow in the back of the house, he fell out

Dusted off this gun like I was cleaning the house

Every game we played I was the last one slayed

I got in the dirt with a clean shirt, tossing my grenades

War was so easy, gats easily be my best friend

We had mad lives, and never really would end

Moms scared cause I used to come home with purple hearts

Loved to break shit, never used a board when throwing darts

Booby trap garage, so neighbors can step on glass

My pops all got the windows smiling like nerve gas

I’m eleven years old and my wargame is too smart

Like I’m a hit the streets with a passion that sparks

Burnt the fort down with cousins like Vietkong was in it

Used to stare at dad’s picture with M-16 guns in it

Wished it was me, with a itchy trigger finger

So ya’ll better buy my album, or my syndrome might still linger

Cause if I didn’t have music, I’d still these hammers

Shove it in your gums, empty clips like the cannisters

A robbing armored truck, burnt his clip, merge

Cause it’s forty hours a week, bullshit is for the birds

Це гарний хлопець

Це гарна лялька, подивіться на неї

Так, у 88-му мені було дев’ять чи вісім

Дивлячись на фарфорову тарілку, тато сказав, що я купив її, якщо вона зламалася

Зачекайте, ми не бажаємо винограду, церковні штори дивляться на мене

У Gun Rule — більше одного інструмента в поп-кабінеті

У нього була гвинтівка, 357 і двадцять дві

Ніжний вік «я не знаю», він навчив мене як стріляти

Укус комара, мій палець курка сказав мені запалювати

Я весь час думаю про те, як люди колись були його мішенню

З спекотних джунглів, трохи відрізняються від мого лісу

Тож займайтеся своїми справами, усі родичі можуть звернутися до флориста

Тепер я люблю втому відколи сам себе пам’ятаю

Грали у війну з підробкою навіть у холодний грудень

Вистрілив час, позичити в задній частині будинку, він випав

Змахнув пил із цього пістолета, ніби прибирав будинок

У кожній грі, в яку ми грали, я вбивався останньою

Я потрапив у бруд із чистою сорочкою, кинувши гранати

Війна була такою легкою, що Гетс легко був моїм кращим другом

У нас було божевільне життя, і воно ніколи не закінчиться

Мами налякані, бо я приходив додому з фіолетовими сердечками

Любив ламати лайно, ніколи не використовував дошку, коли кидав дротики

Гараж-міна-пастка, щоб сусіди могли наступити на скло

У моїх татів усі вікна посміхаються, як нервово-паралітичний газ

Мені одинадцять років, і моя бойова гра надто розумна

Наче я вийшов на вулиці із пристрастю, яка іскриться

Спалили форт із двоюрідними братами, як В’єтконг

Раніше дивився на татову фотографію з гарматами М-16

Хотілося б, щоб це був я, із сверблячим пальцем

Тож краще купіть мій альбом, інакше мій синдром все ще затягнеться

Бо якби в мене не було музики, я б усе одно робив ці молотки

Засуньте його в ясна, порожні затискачі, як каністри

Пограбував броньований вантажівка, спалив його обойму, злиття

Бо це сорок годин на тиждень, фігня для птахів