Аминь - Brick Bazuka

Отправьте меня ниже подземелья.

Я разрываю цепь на звенья.

Где я?

Кто я?

Когда ценил эти мгновения, накрытый солнечным затмением.

Потухших звезд капля путь человека к исцелению.

Где-то за гранью, где нет страданий, спросишь:

«Кто крайний?" — за тенью знаний.

Вставай за нами, ведь нас не смыть цунами.

За всеми смотрит Крамер сквозь объективы камер.

Считаем то, что заняты делами, души прощаются с телами.

Тут те, кто не нуждается в рекламе,

Для нас мир замер, устал тот таймер, я во …, но с волками,

Под облаками, скрипя клыками.

Запомню каждого, кто кинет в мою стаю камень,

И не гасите внутри пламень, конец куплета.

Аминь.

Апрель, 2016.

Відправте мене нижче підземелля.

Я розриваю ланцюг на ланки.

Де я?

Хто я?

Коли цінував ці миті, накритий сонячним затемненням.

Згаслих зірок крапля шлях людини до зцілення.

Десь за гранню, де немає страждань, запитаєш:

«Хто крайній?» — за тінню знань.

Вставай за нами, адже нас не змити цунамі.

За всіма дивиться Крамер крізь об'єктиви камер.

Вважаємо те, що зайняті справами, душі прощаються з тілами.

Тут ті, хто не потребує реклами,

Для нас світ завмер, втомився той таймер, я..., але з вовками,

Під хмарами, скрипучи іклами.

Запам'ятаю кожного, хто кине в мою зграю камінь,

І не гасіть всередині полум'я, кінець куплета.

Амінь.

Квітень, 2016