Minuit à Paris - Brass

Je ne me suis pas cru né pour ce rôle donc je n’ai fait que le romancer

Mes jours heureux, mes moments de seum depuis l’année nonante sept

Puis vieux t’sais quoi?

J’prendrais la vie comme un jeu car

Je suis de ces jeunes cés-coin dans, la mélancolie d’un je-ne-sais-quoi non

Désormais c’est très dur d'être un gamin des années 2000

Une âme désolée dans un monde où le mal est de mise

Après tout je n’ai pas à plaindre, le fait que ma rage dorme

Un obstacle de moins pour contrer mon syndrome de l'âge d’or

Pourquoi blâme-tu mon éloignement du vacarme métropolitain

Doublé d’un désir d’ailleurs irrépressible?

Moi je rejette bien ces hommes trop codifiés, semblables à des prototypes

Qui condamneront ma prétention en me jetant aux crocodiles

(Pont)

Aïe, ouais

En me jetant aux crocodiles

Putain

Mais bon

Moi, moi, moi

Hey

J’en ai passé des années à zoner dans le secteur

Hier mon passé m’apparaissait comme défectueux

Ouais j’en ai passé des années à zoner dans le secteur

Encore aujourd’hui mon passé m’apparaissait comme défectueux

(Pont)

(Couplet 2)

Accuser le coup, dire être offensé par éthique (Quoi?)

Accuser le coup, dire être offensé par éthique, tic, pff

C’est pas ridicule, juste un réplique parodique

Toi plus aucun mot ne peut t’arrêter parait-il

J’entend dire que t’as quitté Paris dans la nuit 2 juillet

Moins on m’en parle et mieux je suis

Est-ce que j’aime les films des années 20, la musique des seventies?

Qu’importe, je reste dans mon cliché, c’est toujours ce qu’elle essaye de me

dire

Mais merde, ce monde préserve-t-il les grands chef-d'oeuvres de Fellini

La vue du vide introspectif qui nous ferait même aimer l’ennui?

Rimbaud rendrait son assurance aux mains d’un monde d’abrutis parfaits

Qu’un pas devant, suffirait par ailleurs à effacer

Car les partisans, d’un monde évolué qui nous restreignent

Apparaissent par dizaine de millions…

Я не думав, що я народжений для цієї ролі, тому просто влаштував її роман

Мої щасливі дні, мої миті сему з дев’яносто сьомого року

Тоді старий знаєш що?

Я б сприймав життя як гру, тому що

Я один із тих молодих людей у ​​меланхолії je-ne-sais-quoi no

Зараз дуже важко бути дитиною 2000-х

Шкода душа у світі зла

Адже у мене немає претензій, до того, що моя лють спить

Однією перешкодою менше, щоб протистояти моєму синдрому золотого віку

Чому ви звинувачуєте мою віддаленість від столичного гомону

Подвоєне невгамовним бажанням в іншому місці?

Я відкидаю цих надто кодифікованих, схожих на прототип чоловіків

Хто засудить мою вимогу, кинувши мене крокодилам

(Міст)

Ой, так

Кинувшись до крокодилів

повія

Але добре

Я мене я

Гей

Я витратив роки на зонування в цьому районі

Вчора моє минуле видалося мені неповноцінним

Так, я витратив роки на зонування

Навіть сьогодні моє минуле видавалося мені неповноцінним

(Міст)

(вірш 2)

Звинувачуйте, скажімо ображатися на етику (Що?)

Звинувачуйте, скажімо ображатися на етику, смикатися, пфф

Це не смішно, просто пародійна копія

Ви більше ні слова не можуть зупинити вас, здається

Я чув, що ви покинули Париж у ніч на 2 липня

Чим менше мені кажуть, тим краще мені

Чи люблю я фільми 20-х, музику сімдесятих?

Як би там не було, я залишаюся в своєму кадрі, це завжди те, що вона намагається мені сказати

казати

Але блін, хіба цей світ зберігає великі шедеври Фелліні

Вид інтроспективної порожнечі, яка навіть змусить нас полюбити нудьгу?

Рембо віддасть свою впевненість у світ досконалих дебілів

Що кроку вперед було б достатньо, щоб стерти

Тому що партизани розвиненого світу обмежують нас

З'являються десятками мільйонів...