Half The Battle - Braille

No one.

None.

The idea’s become obnoxious.

I watch the clock as I practice.

Time slips though my fingers

Quicker than I thought it would.

Okay

No one to talk to except the voices in my head

The voices are the ones telling me to go to bed

No one to talk to except the voices in my head

The voices are the ones telling me to go to bed

I feel like a hero, I wanna rescue

My journey’s illuminated by sentimental value

I’m here for you, who made me like this?

The night gets dark enough to shut down my eyelids

I don’t give up, my shirt is your blanket

Sudden movement always keeps a quiet man alert

You’re sleeping on my shirt, I hear it

Shades of bass in the distance

My patience begin to melt

I built no room for explanation

The remains of my brain splash against my protection

I’m the man in the mirror, I’m the criminal’s reflection

I’m empty, serving justice before you let me

I barely ever get to share my poetry

Class, put down your pencils, it’s now 8:30

It’s now 2:30, retire from your desk

I said to go to bed, but you’re headed towards the deck

No one to talk to except the voices in my head

The voices are the ones telling me to go to bed

You’re not smart, but that doesn’t mean you’re stupid

I’m not smart, I’ve always been creative

It’s not something I decided I was

It happened when I wrote how I was feeling cause

I never say never, and the fact I won’t say it

Is the reason that I don’t believe it

That still doesn’t explain all this meaningless time

When there’s no one home, and there’s no one alive

My mind disappears yet things remain clear

It’s part of my nature as I creep down the stairs

There’s people under the stairs who don’t seem to care

They say go to bed in a tone that makes me scared

Beware, discovery destroys my purpose

Thinking about thinking, wrestling in bar dust

I can’t put my finger on it, it’s part of human science

My life’s an experiment, tears went rolling down my shoulder

Well, I’ll understand this battle when I’m older

I’m glad when it’s over, release me from this cage

People always tell me that I’m mature for my age

But I haven’t wrote one mature line on this page

I’m just a teenage capture in a teenage stage

I don’t make suggestions, I just answer questions

So if you’re not asking, then we’re probably not talking

From school to dinner was always isolation

And after dinner time, everyone started sleeping

I’ve beaten all these ideas into my head

And it seems that by now, I should deserve to go to bed

Physically, with energy, there’s plenty of me left

But mentally I’ve gently been beaten to death

But mentally I’ve gently been beaten to death

I never say never

Never ever ever

Ніхто.

Жодного.

Ідея стала неприємною.

Я спостерігаю за годинником, як вправляюся.

Час спливає з моїх пальців

Швидше, ніж я думав .

Гаразд

Нема з ким поговорити, окрім голосів у моїй голові

Голоси – це ті, що говорять мені лягати спати

Нема з ким поговорити, окрім голосів у моїй голові

Голоси – це ті, що говорять мені лягати спати

Я почуваюся героєм, я хочу врятувати

Моя подорож освітлена сентиментальною цінністю

Я тут для вас, хто зробив мене таким?

Ніч стає достатньо темною, щоб закрити мої повіки

Я не здаюся, моя сорочка — твоя ковдра

Раптовий рух завжди тримає тиху людину напоготові

Ти спиш на моїй сорочці, я чую

Відтінки басу вдалині

Моє терпіння починає танути

Я не знайшов місця для пояснень

Залишки мого мозку бризкають проти мого захисту

Я людина в дзеркалі, я відображення злочинця

Я порожній, служу справедливості, перш ніж ти мені дозволиш

Я ледве коли-небудь можу поділитися своєю поезією

Клас, кладіть олівці, зараз 8:30

Зараз 2:30, відійди від свого столу

Я казав лягати спати, але ти прямуєш до палуби

Нема з ким поговорити, окрім голосів у моїй голові

Голоси – це ті, що говорять мені лягати спати

Ви не розумні, але це не означає, що ви дурні

Я не розумний, я завжди був креативним

Це не те, що я вирішив

Це сталося, коли я написав, як я відчуваю

Я ніколи не кажу ніколи, і факт, що не скажу цього

Це причина того, що я в це не вірю

Це ще не пояснює весь цей безглуздий час

Коли нікого немає вдома і нікого немає в живих

Мій розум зникає, але все залишається ясним

Це частина мої природи, як я повзу вниз по сходах

Під сходами є люди, яким, здається, байдуже

Кажуть, лягайте спати таким тоном, який мені страшно

Обережно, відкриття руйнує мою мету

Думка про мислення, боротьба з барним пилом

Я не можу доторкнутися до цього, це частина людської науки

Моє життя — експеримент, сльози котилися по моїм плечам

Ну, я зрозумію цю битву, коли стану старшим

Я радий, коли все закінчиться, звільни мене з цієї клітки

Люди завжди кажуть мені, що я зріла для свого віку

Але я не написав жодного зрілого рядка на цій сторінці

Я просто підлітковий знімок у підлітковому віці

Я не надаю пропозицій, я лише відповідаю на запитання

Тож якщо ви не запитуєте, то ми, ймовірно, не говоримо

Від школи до вечері завжди була ізоляція

А після обіду всі почали спати

Я вбив усі ці ідеї в голову

І здається, що зараз я заслуговую лягати спати

Фізично, з енергією, мене залишилося багато

Але подумки мене ніжно побили до смерті

Але подумки мене ніжно побили до смерті

Я ніколи не кажу ніколи

Ніколи й ніколи