Каждому своё - Боянов Гимн

Каждому своя стезя,

Тут уж спора нет,

Кто-то просто костолом,

Кто-то может быть поэт.

У кого-то пасть открыта,

И взгляд подлеца.

Кто-то ноет у корыта,

Хнычет, стонет без конца.

Пр:

Каждому своё раздали по нутру,

Кому-то хоромы, а кому конуру,

Но незачем выть, и незачем просить,

Выше стремись, и ты будешь жить.

Тысячи дорог пройдешь.

Проплывешь сто рек,

Но нигде не обретёшь,

Груз усталых век.

Если же ты от природы,

Лежебока и лентяй,

То и от любой мороки,

Притомишься невзначай.

Пр:

Каждому своё раздали по нутру,

Кому-то хоромы, а кому конуру,

И незачем выть, и незачем просить,

Выше стремись, и ты будешь жить.

Кожному свій шлях,

Тут уже спору немає,

Хтось просто костолом,

Хтось може бути поет.

У когось паща відкрита,

І погляд негідника.

Хтось ниє у корита,

Гниче, стогне без кінця.

Пр:

Кожному своє роздали по нутру,

Комусь хороми, а кому конуру,

Але нізащо вити, і нізащо просити,

Вище прагнеш, і ти будеш жити.

Тисячі доріг пройдеш.

Пропливеш сто річок,

Але ніде не найдеш,

Вантаж втомлених повік.

Якщо ж ти від природи,

Лежебока і ледар,

Те і від будь-якої мороки,

Притомишся ненароком.

Пр:

Кожному своє роздали по нутру,

Комусь хороми, а кому конуру,

І нізащо вити, і нізащо просити,

Вище прагнеш, і ти будеш жити.