Blanc Ou Noir - Bouchra

C’est la même histoire tous les matins

J' prends l’cafè au «Café des deux moulins»

Ou j’attend pressée de te revoir

En passant oué en passant sur le trottoir

…Trop tard

De Temps en temps quand tu cour au boulot

J’rest assise derrier toi dans l’metro

Et je pense a tout ce qu’on pourrait faire encore

Dans ma chambre, des ptites vacances (encore ensemble)

À Montpélier

Où on est deja allé

Où Tous les amants esperent toujour se rèveiller…

Tu me fait

Tourner la tète, viens

Prend mon coeur et guarde le tiens

J’t’en aurais parlé mais

J’ai trop peur du passé

Au pieds de la tour Eiffel

Tu respond:" j’suis bièn avec elle

J’t’en aurais parlé mais

J’avait peur que c’etait trop tard

Trop tard…"

Je te suie dans les rues de Montmartre

C’est super que t’aime aussi les arts

Quel dommage on est tellement pareilles

Quel dommage on pourrait vivre des merveilles

…quelle merveilles!

Madame Rosier viens de me lire la main

Elle s’approche en disent: c'est le destin!

Votre coeur maintenant est bièn brisé

C’est la vie, oue c’est la vie, j’suis dèsolée!

Que c’est que tu veux que je fasse?

Je n’ai marre de voir tous les amants quand ils s’embrassent

J’te l' disait tu vois tout blanc ou noir

Ce que je veux c’est un tête-a-tête ce soir

T’ai un compte a règler avec notre passé

C’est toi maintenant

Qui doit peyer…

Et ca m’fait

Tourner la tète c’est vrais

Quand tes yeux bleu croisent les miens

Je t’en aurais parlé mais

T’as trop peur du passé

Au pieds de la tour Eiffel

Tu disait:" j’suis bièn avec elle

J’t’en aurais parlé mais

Peut être que ca soit trop tard"

Dans tes bras je viens

Prends mon coeur, donne moi le tiens

J’t’en aurais parlé mais

J’ai encore peur du passe

En dessous de la tour Eiffel

Tu respond: «j'sent rien pour elle

J’t’en aurais parlé mais

Ferme tes yeux ce n’est pas trop tard»

Щоранку та сама історія

Я п'ю каву в "Café des deux moulins"

Або я поспішаю, щоб побачити тебе знову

Проходячи повз або проходячи по тротуару

…Запізно

Час від часу, коли біжиш на роботу

Я сиджу позаду тебе в метро

І я думаю про все, що ми ще можемо зробити

У моїй кімнаті маленька відпустка (знову разом)

У Монпельє

Де ми були раніше

Де всі закохані завжди сподіваються прокинутися...

Ти змушуєш мене

Поверни голову, приходь

Візьми моє серце і збережи своє

Я б вам про це сказав, але

Я занадто боюся минулого

Біля підніжжя Ейфелевої вежі

Ви відповідаєте: «Мені з нею добре

Я б вам про це сказав, але

Я боявся, що вже занадто пізно

Запізно…"

Я слідкую за тобою вулицями Монмартра

Чудово, що ти також любиш мистецтво

Як шкода, що ми такі схожі

Як шкода, що ми могли жити чудесами

…які дива!

Мадам Розьє щойно прочитала мою руку

Вона підходить і каже, що це доля!

Твоє серце зараз таке розбите

C'est la vie, ou c'est la vie, вибачте!

Що ти хочеш, щоб я зробив?

Мені набридло бачити всіх закоханих, коли вони цілуються

Я сказав тобі, ти бачиш усе біле чи чорне

Сьогодні ввечері я хочу тет-а-тет

Ви повинні звести рахунок з нашим минулим

це ти зараз

Хто має платити...

І це змушує мене

Поверніть голову, це правда

Коли твої блакитні очі зустрічаються з моїми

Я б вам про це сказав, але

Ти занадто боїшся минулого

Біля підніжжя Ейфелевої вежі

Ти сказав: «Мені добре з нею

Я б вам про це сказав, але

Можливо, вже занадто пізно"

В твоїх обіймах я приходжу

Візьми моє серце, віддай мені своє

Я б вам про це сказав, але

Я все ще боюся минулого

Нижче Ейфелевої вежі

Ви відповідаєте: «Я нічого до неї не відчуваю

Я б вам про це сказав, але

Закрий очі ще не пізно