Кабриолеты - БОРОНИНА

Я играю в это лето,

Надеваю на себя кабриолеты,

Покатались туда, покатались сюда,

И твоя борода не говорит ни о чём, ни о чём.

Смотри как я пою эту грустную песню,

Смотри как я пою эту песню для тебя,

Мотив простой, но и ты, увы, не Лев Толстой.

Погрустил немного, погрустил немного,

Погрустил немного и пошёл своей дорогой.

Куда.

Твои глаза, пара глаз,

Над ними так много ресниц,

Ты лежишь, одевайся, вставай,

Иди с миром и peace.

Кабриолет, крыши нет,

На лице капли дождя,

И свои принадлежности ты забери,

Те, что для бритья.

Смотри как я пою эту грустную песню,

Смотри как я пою эту песню для тебя,

Мотив простой, но и ты, увы, не Лев Толстой.

Летом под солнечным светом

Распускаются цветы,

И кто-то строит воздушные замки,

А кто-то рушит чужие мечты.

Я граю цього літа,

Одягаю на себе кабріолети,

Покаталися туди, покаталися сюди,

І твоя борода не говорить ні про що, ні про що.

Дивись як я співаю цю сумну пісню,

Дивись як я співаю цю пісню для тебе,

Мотив простий, але й ти, на жаль, не Лев Толстой.

Засумував трохи, трохи засумував,

Засумував трохи і пішов своєю дорогою.

Куди.

Твої очі, пара очей,

Над ними так багато вій,

Ти лежиш, одягайся, вставай,

Іди зі світом і peace.

Кабріолет, даху немає,

На обличчі краплі дощу,

І своє приладдя ти забери,

Ті, що для гоління.

Дивись як я співаю цю сумну пісню,

Дивись як я співаю цю пісню для тебе,

Мотив простий, але й ти, на жаль, не Лев Толстой.

Влітку під сонячним світлом

Розпускаються квіти,

І хтось будує повітряні замки,

А хтось руйнує чужі мрії.