Pitbull - Booba

Venu extraire Excalibur de son enclume

En 6.45 je suis le bitume avec une plume

Tout commence dans la cour de récréation

Malabar, Choco BN, sale noir, ma génération

Enfant seul, sans problèmes sauf à la maison

J’ai pris la vie par derrière sans me poser de questions

J’aime une femme, elle m’a donné le sein

M’a appris à me tenir, à différencier l’homme et le chien

On m’a dit tu as la rage, dégage ou je te pique

Femelle en chaleur reste pas dans les parages ou je te nique

J’ai grandi, je suis mort en silence

Crucifié sur une caravelle sous l'œil éternel d’une étoile filante

Dans ce capharnaüm, derniers seront les vainqueurs

Mes rimes te touchent au cœur ou en plein sternum

La vie d’un homme, la mort d’un enfant

Du sang royal dans les veines, premier en sport et en chant

Bras levés, tête haute, j’ai rêvé que je mourrais au combat

Je veux pas mourir sur scène

Le ciel sait que l’on saigne sous nos cagoules

Comment ne pas être un pitbull quand la vie est une chienne?

Mon premier spliff, ma première bouteille

La richesse est dans nos cœurs, mon cul!

Moi je veux de l’oseille

Pour en obtenir des fois c’est l’hécatombe

Peu importe si la daronne veut faire le tour du monde

Petit la race humaine est méchante

Je suis venu, j’ai vu, j’ai vaincu ces chiens, la queue entre les jambes

Et j’ai toujours la larme à l'œil, le cœur engourdi

Dis leur que je suis noir et blanc, 100% bodykiller

Talentueux mais tu seras jamais dans ma poul

Sur le plus haut trône du monde, on est jamais assis que sur son boule

Des fois je me dope comme un coureur cycliste

Quand ça réveille mes cicatrices, je me sens si seul et si triste

Lyriciste agréé, pour ça que Dieu m’a créé

Sisi, ambiance bandit, ambiance Mississipi

Je me déchaîne, au microphone c’est l’Amazonie

Des indigènes dans les chromosomes, les citées d’or, ma terre promise

Bras levés, tête haute, j’ai rêvé que je mourrais au combat

Je veux pas mourir sur scène

Le ciel sait que l’on saigne sous nos cagoules

Comment ne pas être un pitbull quand la vie est une chienne?

J’en suis, où j’en suis malgré tellement d’erreurs?

Je suis trop en avance pour leur demander l’heure

Pas à pas, de pied ferme, sans savoir où je vais

J’ai souvent cherché la merde, je l’ai toujours trouvée

Devant les profs je faisais des grimaces en tirant sur mon oinj

Car on m’a dit en classe que l’homme venait du singe

Приходьте витягти Екскалібура з його ковадла

У 6.45 я асфальт з пером

Все починається на дитячому майданчику

Малабар, Choco BN, брудно-чорний, моє покоління

Дитина сама, без проблем, крім вдома

Я взяв життя ззаду, не ставлячи собі жодних запитань

Я люблю жінку, вона мене годувала грудьми

Навчив мене тримати себе, відрізняти людину від собаки

Мені сказали, що ти захворів на сказ, геть геть, а то я тебе вжалю

Зухвала сучка не тримайся, а то я тебе трахну

Я виріс, я помер мовчки

Розіп’ятий на каравелі під вічним оком падаючої зірки

У цій хаосі переможцями будуть останні

Мої рими торкаються твого серця чи грудини

Життя людини, смерть дитини

Царська кров у жилах, спочатку в спорті та співі

Руки вгору, високо підняту голову, я мріяв, що загину в бою

Я не хочу вмирати на сцені

Небеса знають, що ми кровоточимо під нашими балаклавами

Як не бути пітбулем, коли життя - це собака?

Моя перша пляшка, моя перша пляшка

Багатство в наших серцях, мій осел!

Я хочу трохи щавлю

Щоб отримати його, іноді це бійня

Неважливо, чи захоче дарон об’їхати світ

Дитина, людський рід підлий

Прийшов, побачив, переміг цих собак, хвіст між ніг

А в мене досі сльози на очах, серце німіє

Скажи їм, що я чорно-білий, 100% вбивця тіла

Талановитий, але ти ніколи не будеш на моєму пульсі

На найвищому троні в світі ти сидиш тільки на своєму м’ячі

Іноді я дурюсь, як велосипедист

Коли це пробуджує мої шрами, я відчуваю себе таким самотнім і таким сумним

Ліцензований лірик, для цього мене створив Бог

Сісі, бандитська атмосфера, атмосфера Міссісіпі

Я дикішу, на мікрофоні це Амазонка

Тубільці в хромосомах, міста золоті, моя земля обітована

Руки вгору, високо підняту голову, я мріяв, що загину в бою

Я не хочу вмирати на сцені

Небеса знають, що ми кровоточимо під нашими балаклавами

Як не бути пітбулем, коли життя - це собака?

Я, де я, незважаючи на стільки помилок?

Мені рано питати в них час

Крок за кроком, неухильно, не знаючи, куди йду

Я часто шукав лайно, завжди знаходив

Перед вчителями я кривився, тягнучи за мій оіндж

Бо в класі мені сказали, що людина походить від мавпи