Then The Letting Go - Bonnie "Prince" Billy

There was someone a long time ago

(Come follow me here and then we’ll go)

Who played with me whenever it snowed

(To a fortress in the snow)

She lived nearby and I’d walk her home

(On these bushes berries grow)

Then I would go to my own house alone

Then one december bad weather came on

(We will eat them seeds and all)

I went to our shared place and nobody came

(Hand in my hand, nose and nose)

And it was dark before I made my way home

(Shall we marry or shall we go)

And sat at my window and watched the snow come

When I had children I asked them to stay —

When the weather turned bad — indoors to play

I tried to make games and be a bold friend

Though strong was the call of the harsh winter wind

They ran out of doors and shouted and sang

(They won’t find us from the road)

Their voices went soft as they ran further on

(Thicker branches tangled so)

Till only a trace of their singing did hang

(Flashlights fading, the fire low)

On my eyes and my whiskers where they didn’t belong

Then my, someone from childhood came into the room

And lay her wet head on my withering feet

Her tears wet my lap and she fell asleep soon

Saying nothing to me just going to sleep

O how my head burned as I sat unprepared

(Come marry me here and then we’ll go)

I was rendered blind and of the world unaware

(To the places in the snow)

In the quiet of the day, well, I laid her low

(You a fire, me aglow)

And used her skin as my skin to go out in the snow

Був хтось давним-давно

(Іди за мною сюди, і тоді ми підемо)

Хто грав зі мною, коли йшов сніг

(До фортеці в снігу)

Вона жила неподалік, і я проводив її додому

(На ціх кущах ростуть ягоди)

Тоді я пішов би сам до власного дому

Потім одного грудня настала негода

(Ми з’їмо їх насіння та все)

Я пішов до нашого спільного місця, але ніхто не прийшов

(Рука в моїй руці, ніс і ніс)

І було темно, перш ніж я повернувся додому

(Ми одружимось чи поїдемо)

І сидів біля мого вікна й дивився, як йде сніг

Коли у мене були діти, я попросив їх залишитися —

Коли погода погіршилася — грати в приміщенні

Я намагався робити ігри та бути сміливим другом

Хоча сильний був поклик суворого зимового вітру

Вони вибігли з дверей, кричали й співали

(Вони не знайдуть нас з дороги)

Їхні голоси потихли, коли вони побігли далі

(Товстіші гілки так заплуталися)

Поки не залишився лише слід від їхнього співу

(Згасають ліхтарики, вогонь тихий)

На мої очі та мої вуса там, де їм не місце

Тоді в кімнату зайшов мій, хтось із дитинства

І поклала її мокру голову на мої в’ялі ноги

Її сльози змочили мої коліна, і вона незабаром заснула

Мені нічого не говорити, просто лягаю спати

О, як горіла голова, коли я сидів непідготовлений

(Приходь одружитись зі мною тут, і тоді ми підемо)

Я осліп і світ не знає

(До місць на снігу)

У тиші дня, я принизив її

(Ти вогонь, я сяю)

І використовував її шкіру як мою шкіру, щоб вийти на сніг