Julian of Norwich - Bombadil

Julian of Norwich was a charming farming girl

Perfectly content in her little peasant world

Prepared to live her weary dreary life

To live as someone’s perfect little wife

Then one day she heard a higher, mighty voice

And to her it seemed that there was a higher choice

So she made her vows and the whole world she did tell

She would live alone in a little walled-off cell

Julian of Norwich, why did you go away?

Don’t you know your family thinks of you every day?

And though your faith is strong it has to be said

To your own family you may as well be dead

Julian of Norwich was buried alive

On only bread and water she could not survive

But she always prepared for this day

She went through her funeral before they locked her away

All the people came from far and wide

They could not go in so they stayed outside

They opened up their hearts

And confessed their sins

Their stories made Julian’s cut up head spin

Джуліан з Норвіча була чарівною фермерською дівчиною

Ідеально задоволена своїм маленьким селянським світом

Готова прожити своє втомлене сумне життя

Жити як чиюсь ідеальна маленька дружина

Одного разу вона почула вищий, могутній голос

І їй здавалося, що є вищий вибір

Тож вона дала свої обітниці й розповіла всьому світу

Вона жила б одна в маленькій огородженій камері

Джуліан з Норвіча, чому ти пішов?

Хіба ви не знаєте, що ваша родина думає про вас кожен день?

І хоча ваша віра сильна це треба сказати

Для своєї власної сім’ї ви можете так само померти

Юліана Норвічського поховали живцем

Тільки на хліб і воду вона не могла вижити

Але вона завжди готувалася до цього дня

Вона пройшла через свій похорон, перш ніж її закрили

Всі люди прийшли звідусіль

Вони не могли ввійти тому залишилися на вулиці

Вони відкрили свої серця

І визнали свої гріхи

Від їхніх розповідей у ​​Джуліана закрутилася голова