Fancy - Bobbie Gentry

I remember it all very well lookin' back

It was the summer that I turned 18

We lived in a one-room, run down shack

On the outskirts of New Orleans

We didn’t have money for food or rent

To say the least we were hard-pressed

Then Momma spent every last penny we had

To buy me a dancin' dress

Momma washed and combed and curled my hair

And she painted my eyes and lips (Yeah)

And then I stepped into my satin dancin' dress

It was split on the side clean up to my hips

Well, it was red, velvet-trimmed

And fit me good

And starin' back from lookin' glass was a woman

Where a half-grow'd kid had stood

«Here's your one chance, Fancy, don’t let me down

Here’s your one chance, Fancy, don’t let me down

Lord, forgive me for what I do (Please)

But if you want out, well, it’s up to you

Now, don’t let me down

Your momma’s gonna help you move uptown»

(Don't let me down, don’t let me down)

Momma dabbed a little bit of perfume

On my neck and she kissed my cheek

Then I saw the tears well up

In her troubled eyes when she started to speak

She looked at our pitiful shack and then

She looked at me and took a ragged breath

«Your Pa’s run off, and I’m real sick

And the baby’s gonna starve to death»

She handed me a heart-shaped locket that said

«To thine own self be true»

And I shivered as I watched a roach crawl across

The toe of my high-heeled shoe

It sounded like somebody else that was talkin'

Askin', «Momma, what do I do?»

«Just be nice to the gentlemen, Fancy

And they’ll be nice to you»

«Here's your one chance, Fancy, don’t let me down

Here’s your one chance, Fancy, don’t let me down

Lord, forgive me for what I do (Please)

But if you want out, well, it’s up to you

Now get on out, girl

You better start movin' uptown»

Well, that was the last time I saw my Ma

The night I left that rickety shack

'Cause the welfare people came and took the baby

Momma died and I ain’t been back

But the wheels of fate had started to turn

And for me there was no way out

And it wasn’t very long 'til I knew exactly

What my momma been talkin' about

I did what I had to do

But I made myself this solemn vow

That I was gonna to be a lady someday

Though I didn’t know when or how

I couldn’t see spendin' the rest of my life

With my head hung down in shame

I mighta been born just plain «white trash»

But Fancy was my name

«Here's your one chance, Fancy, don’t let me down

Here’s your one chance, Fancy, don’t let me down»

It wasn’t long after a benevolent man

Took me in off the street

And one week later I was pourin' his tea

In a five-room hotel suite

(Yes, she was)

Well, I’ve charmed a king, a congressman

And an occasional aristocrat

And I got me a Georgia mansion

And an elegant New York townhouse flat

And I ain’t done bad

(She ain’t done bad)

Now in this world there’s a lot of self-righteous

Hypocrites that would call me «bad»

And criticize my momma for turning me out

No matter how little we had

And though I ain’t had to worry 'bout nothin'

For nigh on 15 years

I can still hear the desperation

In my poor momma’s voice ringin' in my ear

«Here's your one chance, Fancy, don’t let me down

Here’s your one chance, Fancy, don’t let me down

Lord, forgive me for what I do (Please)

But if you want out, well, it’s up to you

Now don’t let me down

Your momma’s gonna help you move uptown»

And I guess she did

Я все це дуже добре пам’ятаю, оглядаючись назад

Мені виповнилося 18 років

Ми жили в однокімнатній, запущеній халупі

На околиці Нового Орлеана

У нас не було грошей на їжу чи оренду

М’яко кажучи, нам було важко

Тоді мама витратила до останнього пенні, що ми мали

Щоб купити мені танцювальну сукню

Мама вмила, розчесала й завивала моє волосся

І вона намалювала мені очі та губи (Так)

А потім я одягла свою атласну танцювальну сукню

Він був розколотий збоку до моїх стегон

Ну, він був червоний, оброблений оксамитом

І мені добре підходить

І від задзеркалля дивилася жінка

Там, де стояла напівдоросла дитина

«Ось твій єдиний шанс, Фенсі, не підведи мене

Ось твій шанс, Фенсі, не підведи мене

Господи, пробач мені за те, що я роблю (будь ласка)

Але якщо ви хочете вийти, це вирішувати вам

Не підводьте мене

Твоя мама допоможе тобі переїхати в центр міста»

(Не підведи мене, не підведи мене)

Мама вмочила трошки парфумів

На мою шию, і вона поцілувала мою щоку

Потім я бачила, як навернулися сльози

У її стурбованих очах, коли вона почала говорити

Вона подивилася на нашу жалюгідну халупу, а потім

Вона подивилася на мене і важко вдихнула

«Ваш тато втік, а мені дуже погано

І дитина помре з голоду»

Вона простягнула мені медальон у формі серця з написом

«Будь правдивим для себе»

І я тремтів, дивлячись, як плотва повзає

Носок мого туфля на високих підборах

Це звучало так, ніби хтось говорив

Запитую: «Мамо, що я роблю?»

«Просто будьте добрі з джентльменами, Фенсі

І вони будуть добрі з вами»

«Ось твій єдиний шанс, Фенсі, не підведи мене

Ось твій шанс, Фенсі, не підведи мене

Господи, пробач мені за те, що я роблю (будь ласка)

Але якщо ви хочете вийти, це вирішувати вам

А тепер виходь, дівчино

Краще почніть рухатися вгору»

Ну, це був останній раз, коли я бачив свою маму

Тієї ночі, коли я покинув цю хитку халупу

Тому що прийшли працівники соціальної допомоги і забрали дитину

Мама померла, а я не повернувся

Але колеса долі почали обертатися

І для мене не було виходу

І я не дізнався точно

Про що говорила моя мама

Я робив те, що му робити

Але я дав собі цю урочисту обітницю

Що колись я буду бути леді

Хоча я не знав, коли й як

Я не бачив, щоб витрачати залишок мого життя

З опущеною головою від сорому

Я може народитися просто «білим сміттям»

Але мене звали Фенсі

«Ось твій єдиний шанс, Фенсі, не підведи мене

Ось твій шанс, Фенсі, не підведи мене»

Це було незабаром після доброзичливої ​​людини

Вивів мене з вулиці

А через тиждень я наливала йому чай

У п’ятикімнатному готельному номері

(Так, вона була)

Ну, я зачарував короля, конгресмена

І випадковий аристократ

І я придбав собі особняк у Джорджії

І елегантна квартира в таунхаусі в Нью-Йорку

І я не зробив поганого

(Вона не зробилася погано)

Зараз у цьому світі багато самочесних

Лицеміри, які б назвали мене «поганим»

І критикувати мою маму за те, що вона мене вигнала

Як би мало ми не мали

І хоча мені не доводилося турбуватися ні про що

Майже 15 років

Я досі чую відчай

У голосі моєї бідної мами, що дзвонить у вусі

«Ось твій єдиний шанс, Фенсі, не підведи мене

Ось твій шанс, Фенсі, не підведи мене

Господи, пробач мені за те, що я роблю (будь ласка)

Але якщо ви хочете вийти, це вирішувати вам

Тепер не підведи мене

Твоя мама допоможе тобі переїхати в центр міста»

І я припускаю, що так