Not Dark Yet - Bob Margolin

Shadows are falling

And I’ve been here all day

It’s too hot to sleep

And time is running away

Feel like my soul has

Turned into steel

I’ve still got the scars

That the sun didn’t heal

There’s not even room enough

To be anywhere

It’s not dark yet

But it’s getting there

Well, my sense of humanity

Has gone down the drain

Behind every beautiful thing

There’s been some kind of pain

She wrote me a letter

And she wrote it so kind

She put down in writing

What was in her mind

I just don’t see why I should even care

It’s not dark yet

But it’s getting there

Well, I’ve been to London

And I’ve been to gay Paris

I’ve followed the river

And I got to the sea

I’ve been down on the bottom

Of a world full of lies

I ain’t looking for nothing

In anyone’s eyes

Sometimes my burden

Is more than I can bear

It’s not dark yet

But it’s getting there

I was born here, and I’ll die here

Against my will

I know it looks like I’m moving

But I’m standing still

Every nerve in my body

Is so vacant and numb

I can’t even remember what it was

I came here to get away from

Don’t even hear a murmur of a prayer

It’s not dark yet

But it’s getting there

Тіні падають

І я був тут цілий день

Надто жарко, щоб спати

І час біжить

Відчуй, як моя душа

Перетворена на сталь

У мене все ще є шрами

Щоб сонце не лікувало

Навіть місця не вистачає

Щоб бути в будь-якому місці

Ще не темно

Але воно доходить

Ну, моє почуття людяності

Зійшов у каналізацію

За кожною красивою річчю

Був якийсь біль

Вона написала мені листа

І вона написала це так добро

Вона записала письмово

Що було в її думці

Я просто не розумію, чому мене це взагалі має хвилювати

Ще не темно

Але воно доходить

Ну, я був у Лондоні

І я був у гей-Паризі

Я пішов за річкою

І я потрапив до моря

Я опустився на дно

Про світ, повний брехні

Я нічого не шукаю

На очах будь-кого

Іноді мій тягар

Це більше, ніж я можу винести

Ще не темно

Але воно доходить

Я народився тут, і я тут помру

Проти моєї волі

Я знаю, здається, що я рухаюся

Але я стою на місці

Кожен нерв у моєму тілі

Настільки порожній і заціпенілий

Я навіть не пам’ятаю, що це було

Я прийшов сюди, щоб піти

Навіть не чуйте шепітання молитви

Ще не темно

Але воно доходить