The Fellowship - Bob Catley

We, the fellowship, the voice of reason

Cross the waters, climb the highest peak

In our hearts we carry hope of freedom

Precious cargo on the road we tread to thee

So lead us on

Across the raging rivers

Caves to mountain range

We’re never apart

So stay till the dark is day

Less than a breath away

We, the fellowship, the faithful legion

Shadow walkers on the twilight trail

Treading softly through the lifeless regions

Never faltering that goodness will prevail

We must return

Unto the fire that made you

Back from whence you came

Those slain in the darkness

Stain every heart this day

They never passed in vain

We, the fellowship, have fought together

Held a candle to the wildest wind

Say goodbye, my friend, but not forever

I will answer if you ever call to me

So as we leave

To make our homebound journeys

Go our separate ways

This tear we impart is

Here in our hearts to stay

Till we return someday

Ми, товариство, голос розуму

Перетнути води, піднятися на найвищу вершину

У наших серцях ми носимо надію на свободу

Коштовний вантаж на дорозі, по якій ми ступаємо до вас

Тож ведіть нас далі

Через бурхливі ріки

Печери до гірського хребта

Ми ніколи не розлучаємося

Тож залиштеся, доки не настане день

Менше ніж на подих

Ми, товариство, вірний легіон

Тіньові ходи по сутінковій стежці

М’яко ступаючи по неживих регіонах

Ніколи не вагаючись, що добро переможе

Ми мусимо повернутися

До вогню, який зробив тебе

Повернувшись, звідки ви прийшли

Убиті в темряві

Заплямуйте кожне серце цього дня

Вони ніколи не проходили даремно

Ми, товариство, воювали разом

Тримав свічку на найдикішому вітрі

Попрощайся, друже, але не назавжди

Я відповім, якщо ви мені подзвоните

Тож, коли ми йдемо

Щоб здійснювати наші подорожі додому

Ідіть нашими шляхами

Ця сльоза, яку ми передаємо

Залишайтеся тут, у наших серцях

Поки ми колись не повернемося