Не оставить - Блуждающие Огни

После радости и тоски

Как в душе не отнять, ни прибавить…

После песни средь лунной ночи

Ты не сможешь меня оставить.

Ты не сможешь забыть наш полет

Сквозь лучи молодого рассвета,

Страсть, палящую душу огнем,

И последний вопрос без ответа.

После радости и тоски

Как в душе не отнять, ни прибавить…

После песни средь лунной ночи

Ты не сможешь меня оставить.

Ты не сможешь забыть жара солнц,

Ты не сможешь забыть холод рек,

Ты не сможешь забыть ту боль,

Что связала с тобой нас на век.

После радости и тоски

Как в душе не отнять, ни прибавить,

После песни средь лунной ночи

Ты не сможешь меня оставить.

Убиваешь горящую тень,

Но любовь ни отнять, ни прибавить,

За тобою пойду я на смерть.

Ты не сможешь меня оставить.

AZ

Після радості та суми

Як у душі не відняти, ні додати…

Після пісні серед місячної ночі

Ти не зможеш мене залишити.

Ти не зможеш забути наш політ

Крізь промені молодого світанку,

Пристрасть, що палить душу вогнем,

І останнє питання без відповіді.

Після радості та суми

Як у душі не відняти, ні додати…

Після пісні серед місячної ночі

Ти не зможеш мене залишити.

Ти не зможеш забути спека сонців,

Ти не зможеш забути холод річок,

Ти не зможеш забути той біль,

Що пов'язала з тобою нас на століття.

Після радості та суми

Як у душі не відняти, ні додати,

Після пісні серед місячної ночі

Ти не зможеш мене залишити.

Вбиваєш палаючу тінь,

Але любов ні відібрати, ні додати,

За тобою піду я на смерть.

Ти не зможеш мене залишити.

AZ