Родник - Blueberry

Словно легенда ушедших веков

Словно мираж раскалённых песков

Как бесконечности призрачный миг

Бил из земли изумрудный родник

Удивительный лес тот родник окружал

И листвой ему песню про вечность шептал

Родник в его глуши таинственно журчал

И жизнью вечной лес прекрасный наполнял

Беспечного путника от жажды спасал,

А лес его прохладной тенью покрывал

Звери и птицы тот лес наполняли

Легенда о счастье, любви и печали…

Но однажды жестокие люди пришли

И всегда он зло с собой унесли

Механический моск не имеет души

Расправа свершилась в прохладной ночи

И родник изумрудный жестокие люди связали

И всю ночь его дико дико пытали,

А под утро убили они этот родник

Лишь на земле остался слёз его блик

Под палящей звездою лес умирал

Без живительной влаги лес высыхал,

А прозрачные капли стекали с пожухлой листвы

Умирающий лес горько плакал в ночи

Словно легенда ушедших веков

Словно мираж раскалённых песков

Словно слеза на погибшей листве

Словно глубокая рана в душе

Немов легенда минулих століть

Немов міраж розпечених пісків

Як нескінченності примарна мить

Біл із землі смарагдове джерело

Дивовижний ліс те джерело оточувало

І листвою йому пісню про вічність шепотів

Джерело в його глушині таємниче дзюрчало

І життям вічний ліс прекрасний наповнював

Безтурботного мандрівника від спраги рятував,

А ліс його прохолодною тінню покривав

Звірі та птиці той ліс наповнювали

Легенда про щастя, любов і печалі…

Але одного разу жорстокі люди прийшли

І завжди він зло з собою забрали

Механічний моск не має душі

Розправа відбулася в прохолодній ночі

І джерело смарагдовий жорстокі люди пов'язали

І всю ніч його дико дико катували,

А під ранок убили вони це джерело

Лише на землі залишився сліз його відблиск

Під палючої зіркою ліс помирав

Без живлющої вологи ліс висихав,

А прозорі краплі стікали з пожухлого листя

Вмираючий ліс гірко плакав у ночі

Немов легенда минулих століть

Немов міраж розпечених пісків

Неначе сльоза на загиблому листі

Неначе глибока рана в душі