Dead Again - Blitzkid

It was a late summer evening

Of flowered simplicity

Two lovers walked down a path

Bound by their mutual anxiety

The breeze was warm and it passed with no threat

Of any of the orange tinged leaves

Two lovers gazes locked inside a season that more than breathed…

It was alive

She’s not coming back, my friend

She’s not coming back, my friend

She’s not coming back, my friend

Bring on the Fall.

She’s Dead Again

That quiet girl that he loved

Followed, always, the clockwise sun

Sun rays, and dandaelion parades

Trumpeted all of her returns

He waded, waiting, wistful, all alone

In the singing grass, the singing grass

Who’s song withered to a brown, deathly moan saying

«She's not coming back.»

She’s not coming back, my friend

She’s not coming back, my friend

She’s not coming back, my friend

Bring on the Fall.

She’s dead again

If that boy ever thaws again

His blue eyes will blacken

If happiness ever returns to him

It’s trust he’ll be lacking

God, stop this icy season

And its hungry branches

Bring on the Fall

Bring on the Fall, again

She’s dead again…

Never got a chance to say to you

All the ways I ever cared for you

Bt now you’re gone and locked inside this tomb

You’re sealed away in fate’s cold and concrete womb

I want to stay here forever

(though your presence, it cuts like a knife)

I want to wrap my arm’s around you

(though your cold skin, it grows cold as ice)

Peaceful one

Laid in peaceful repose

Those eyes held skys

The highest that I’ve known

Your arms do fold so silent 'cross your chest

Give you my life until I catch up with your death

And it cuts like a knife

Cuts like a knife

Cuts like a knife

Cuts like a knife

Це був пізній літній вечір

Квіткова простота

Двоє закоханих йшли стежкою

Скуті взаємною тривогою

Вітер був теплим, і він пройшов без загрози

З будь-якого листя з помаранчевим відтінком

Погляди двох закоханих замкнені в сезоні, який більше ніж дихав...

Воно було живим

Вона не повернеться, мій друже

Вона не повернеться, мій друже

Вона не повернеться, мій друже

Принесіть осінь.

Вона знову мертва

Та тиха дівчина, яку він кохав

Завжди слідував за сонцем за годинниковою стрілкою

Сонячні промені та паради кульбаб

Трубила всі її повернення

Він вбрід, чекаючи, сумуючи, зовсім один

У співочій траві, співучій траві

Чия пісня зів’яла до коричневого, смертного стогону

«Вона не повернеться».

Вона не повернеться, мій друже

Вона не повернеться, мій друже

Вона не повернеться, мій друже

Принесіть осінь.

Вона знову мертва

Якщо той хлопчик коли-небудь знову відтане

Його блакитні очі почорніють

Якщо щастя колись повернеться до нього

Йому не вистачить довіри

Боже, зупини цей крижаний сезон

І його голодні гілки

Принесіть осінь

Знову принесіть осінь

Вона знову мертва…

Ніколи не мав можливості сказати вам

Усі способи, якими я коли-небудь піклувався про вас

Але тепер ви пішли й замкнені в цій гробниці

Ви запечатані в холодному бетонному лоні долі

Я хочу залишитися тут назавжди

(хоча ваша присутність, вона ріже, як ніж)

Я хочу обхопити мою руку навколо тебе

(хоча твоя холодна шкіра, вона стає холодною, як лід)

Мирний

Поклав у мирний спокій

Ці очі тримали небо

Найвище, що я знав

Ваші руки так схрестіть груди

Віддаю тобі своє життя, доки я наздожену твою смерть

І ріже, як ніж

Ріже, як ніж

Ріже, як ніж

Ріже, як ніж