Stockholm Syndrome - blink-182

I’m so lost, I’m barely here

I wish I could explain myself, but words escape me

It’s too late to save me

You’re too late, you’re too late

You’re cold with disappointment while I’m drowning in the next room

The last contagious victim of this plague between us

I’m sick with apprehension, I’m crippled from exhaustion

And I dread the moment when you finally come to kill me

This is the first (Thing I remember)

Now it’s the last (Thing left on my mind)

Afraid of the dark (Do you hear me whisper?)

An empty heart (Replaced with paranoia)

Where do we go?

(Life's temporary)

After we’re gone (Like New Year’s resolutions)

Why is this hard?

(Do you recognize me?)

I know I’m wrong (But I can’t help believing)

Я так втрачений, я ледве тут

Я б хотів пояснити, але слова вислизають від мене

Мене рятувати вже пізно

Ти запізнився, ти запізнився

Ти холодний від розчарування, поки я тону в сусідній кімнаті

Остання заразна жертва цієї чуми між нами

Мене нудить страх, я покалічений від виснаження

І я боюся моменту, коли ти нарешті прийдеш убити мене

Це перше (що я пам’ятаю)

Тепер це останнє (Те, що залишилося в моїй думці)

Боїшся темряви (ти чуєш, як я шепочу?)

Порожнє серце (замінено параною)

Куди ми йдемо?

(Життя тимчасове)

Після того, як ми пішли (як новорічні рішення)

Чому це важко?

(Ти впізнаєш мене?)

Я знаю, що помиляюся (але не можу не повірити)