Car Seat (God's Presents) - Blind Melon

Tongue tied, nerves as big as boulders

Why Mom, I thought I was your soldier

My brother sits by me

Buckled into the carseat

Feel the thirst, it’s time for pulling over

Into the truckstop on my daddy’s shoulder

Out back where they plant all the trees

Ten feet away my daddy buries me

GOD’S PRESENTS

If my path be smooth or rugged

If with thorns or roses strewn

Where I go the Father seeith

And He will leave me not alone

If I take the wings of morning

Far within the giant sea

Even there His hand will leave me

Even there my God will be

Though the gloom of night be round me

Though I cannot see my way

Yet the Lord will see and guide me

Because unto Him the night is day

If my thought are good or evil

Set me think to hide them not

There is one above all seeing

And He beholdth every thought

And ever more my eyes beholds me

And all my ways to Him are known

And His loving arms enfolds me

He will leave me not alone

God’s Presents was written by Blanche Bridge on February 11, 1884

Язик зав’язаний, нерви великі, як валуни

Мамо, я думав, що я твій солдат

Мій брат сидить біля мене

Пристебнувся до автокрісла

Відчуйте спрагу, пора зупинитися

На зупинку на плечі мого тата

Там, де садять усі дерева

Десять футів від мене тато ховає мене

БОЖІ ПОДАРУНКИ

Якщо мій шлях рівний чи нерівний

Якщо усипані колючки чи троянди

Куди я йду, бачить Отець

І Він покине мене не одного

Якщо взяти крила ранку

Далеко в межах гігантського моря

Навіть там Його рука покине мене

Навіть там мій Бог буде

Хоч нічний морок буде навколо мене

Хоча я не бачу свого шляху

Але Господь побачить і направить мене

Бо для Нього ніч — день

Якщо мої думки добрі чи злі

Налаштуйте мене не приховувати їх

Понад усе бачить

І Він бачить кожну думку

І все більше мої очі бачать мене

І всі мої дороги до Нього відомі

І Його люблячі руки обіймають мене

Він не залишить мене не одного

Божі подарунки були написані Бланш Брідж 11 лютого 1884 р.