Le fil de l'épée - Blankass

Je l’ai vue traîner au bord de l'été,

Le ciel était noir et tes yeux fatigués.

Moi je t’ai vu marcher au fil de l'épée,

Saoulée de savoir toujours où aller.

Les anges sont moins beaux en gris,

Pas besoin de savoir qui je suis,

Mon idée, c’est de casser l’ennui.

Si on osait, si on disait, qu’on se connaît.

Tu sais, on devrait parler sans rien se demander.

On pourrait, si tu voulais, trinquer sans rien se demander

Moi, je t’ai vu saigner à mesurer les fossés,

Malade à crever de ne pouvoir les combler.

Pas besoin de savoir où tu vis,

On devrait se réveiller la nuit,

Aller boire avec n’importe qui.

Si on voulait, on y croirait, on se connaît.

Tu sais, on devrait parler sans rien se demander.

On pourrait, si tu voulais, trinquer nos verres et s’en aller

J’irais pour de vrai, forcer nos c urs à se coller.

Parier sans regrets, danser sans rien se demander.

On nous verra marcher au fil de l'épée.

On nous verra forcer nos rêves à se toucher.

Pas besoin de maquiller l’envie,

Allez viens, je t’emmène aujourd’hui,

Aller voir pas si loin si j’y suis.

Tu sais, on devrait parler sans rien se demander.

On pourrait, si tu voulais, trinquer nos verres et s’en aller

J’irais pour de vrai, forcer nos c urs à se coller.

Parier sans regrets, danser sans rien se demander.

Я бачив, як вона висить на краю літа,

Небо було темним, а очі втомилися.

Я бачив, як ти йдеш до леза меча,

П'яний завжди знає, куди йти.

Ангели менш красиві в сірому,

Не треба знати, хто я,

Моя ідея – розбити нудьгу.

Якщо ми наважилися, якщо ми сказали, дайте нам знати один одного.

Знаєш, ми повинні говорити, не питаючи один одного.

Ми могли б, за бажання, вимовити тост, нічого не питаючи

Я бачив, як ти стікаєш кров’ю, міряючи рови,

Намерзла від того, що не в змозі їх наповнити.

Не треба знати, де ти живеш,

Ми повинні прокидатися вночі,

Іди випивати з ким завгодно.

Якби ми хотіли, ми б повірили, ми знаємо один одного.

Знаєш, ми повинні говорити, не питаючи один одного.

Ми могли б, якби ви хотіли, цокнути келихами і піти

Я б пішов по-справжньому, змусив наші серця зліпитися разом.

Ставте без жалю, танцюйте, не дивуючись.

Ми побачимо, що йдемо до леза меча.

Ми будемо бачити, як примушують наші мрії торкатися.

Не треба маскувати заздрість,

Давай, я тебе сьогодні проведу,

Іди подивись не так далеко, якщо я там.

Знаєш, ми повинні говорити, не питаючи один одного.

Ми могли б, якби ви хотіли, цокнути келихами і піти

Я б пішов по-справжньому, змусив наші серця зліпитися разом.

Ставте без жалю, танцюйте, не дивуючись.