Wind in the Willows - Blackmore's Night, John Ford

As I went a-walking

One morning in spring

I met with some travelers

On an old country lane

One was an old man

The second a maid

The third was a young boy who smiled as he said:

«With the wind in the willows

The birds in the sky

There’s a bright sun to warm us

Wherever we lie

We have bread and fishes

And a jug of red wine

To share on our journey

With all of mankind»

So I asked them to tell me their name and their race

So I could remember each smile on their face

«Our names, they mean nothing

They change throughout time

So come sit beside us and share in our wine»

«With the wind in the willows

The birds in the sky

There’s a bright sun to warm us

Wherever we lie

We have bread and fishes

And a jug of red wine

To share on our journey

With all of mankind»

So I sat down beside them

With flowers all around

We et from a mantle

Spread out on the ground

They told me of prophets

And peoples and kings

And all of the one god

That knows everything

«We're traveling to Glaston

Over England’s gren lanes

To hear of men’s troubles

To hear of their pains

We travel the wide world

Over land and the sea

To tell all the people

How they can be free»

«With the wind in the willows

The birds in the sky

There’s a bright sun to warm us

Wherever we lie

We have bread and fishes

And a jug of red wine

To share on our journey

With all of mankind»

So sadly I left them

In that old country lane

For I knew that I’d never see them again

One was an old man

The second a maid

The third was a young boy who smiled as he said:

«With the wind in the willows

The birds in the sky

There’s a bright sun to warm us

Wherever we lie

We have bread and fishes

And a jug of red wine

To share on our journey

With all of mankind»

«With the wind in the willows

The birds in the sky

There’s a bright sun to warm us

Wherever we lie

We have bread and fishes

And a jug of red wine

To share on our journey

With all of mankind»

All of mankind

Коли я гуляв

Одного ранку навесні

Я зустрічався з кількома мандрівниками

На старому заміському провулку

Один був старий

Друга покоївка

Третім був молодий хлопець, який усміхнувся, кажучи:

«З вітром у вербах

Птахи в небі

Ясне сонечко зігріє нас

Де б ми не лежали

У нас є хліб і риба

І глечик червоного вина

Щоб поділитися нашою мандрівкою

З усім людством»

Тому я попросив їх розповісти мені своє ім’я та свою расу

Тож я зміг запам’ятати кожну посмішку на їх обличчі

«Наші імена нічого не значать

Вони змінюються протягом часу

Тож сядьте поруч із нами та поділіться нашим вином»

«З вітром у вербах

Птахи в небі

Ясне сонечко зігріє нас

Де б ми не лежали

У нас є хліб і риба

І глечик червоного вина

Щоб поділитися нашою мандрівкою

З усім людством»

Тож я сів біля них

З квітами навколо

Ми виходили з мантії

Розкладіть на землі

Вони розповідали мені про пророків

І народи, і королі

І все про одного бога

Це все знає

«Ми їдемо до Гластона

Над зеленими провулками Англії

Чути про чоловічі неприємності

Почути про їхні болі

Ми мандруємо світом

Над землею і морем

Щоб розповісти всім людям

Як вони можуть бути вільними»

«З вітром у вербах

Птахи в небі

Ясне сонечко зігріє нас

Де б ми не лежали

У нас є хліб і риба

І глечик червоного вина

Щоб поділитися нашою мандрівкою

З усім людством»

На жаль, я їх покинув

У тому старому сільському провулку

Бо я знав, що більше ніколи їх не побачу

Один був старий

Друга покоївка

Третім був молодий хлопець, який усміхнувся, кажучи:

«З вітром у вербах

Птахи в небі

Ясне сонечко зігріє нас

Де б ми не лежали

У нас є хліб і риба

І глечик червоного вина

Щоб поділитися нашою мандрівкою

З усім людством»

«З вітром у вербах

Птахи в небі

Ясне сонечко зігріє нас

Де б ми не лежали

У нас є хліб і риба

І глечик червоного вина

Щоб поділитися нашою мандрівкою

З усім людством»

Все людство