Ég Veit - Björgvin Halldórsson, Eivør

Altíð ræddist eg taran í sjónum,

rekandi vøkstur um klettar og brot,

síðani, saman við ótta og vónum,

hevur tú rikið mítt hjarta á flot.

Tak í meg, tak um mín iva,

nem við meg, nert ikki við,

sissa meg, tá eg vil liva,

øs meg, tá eg biði um frið.

Nú ert tú aldan, og eg eri tarin,

dregur meg at tær og rekur meg frá,

eigi teg, eigi teg, tá tú ert farin,

veit at eg missi teg, tá tú ert hjá.

Tak í meg,…

Alt tað, sum lokkar og alt, sum vil styggja,

fløðandi, fjarandi ert tú í mær,

lyftur meg upp nú og letur meg liggja,

myrkrið, sum bjargar og ljósið, sum slær.

Tak í meg,…

Ræddist eg sjógvin við myrkri og megi,

visti meg stíga á ótryggan veg,

líknandi leið, men við rekandi gleði,

gangi eg nú: Nú ræðist eg teg.

Tak í meg, tak um mín iva,

nem við meg, nert ikki við,

sissa meg, tá eg vil liva,

øs meg, tá eg biði um frið.

Я завжди говорив таран у морі,

дрейфуюче зростання на скелях і тріщинах,

оскільки разом зі страхом і надією,

ти тримаєш моє королівство на плаву?

Візьми мене, візьми мене, Іва,

nem við meg, nert ikki við,

sissa meg, tá eg vil liva,

øs meg, tá eg благати про мир.

Тепер ти старий, а я втомився,

тягне мене до ніг і відганяє,

eigi teg, eigi teg, tá ти пішов,

знай, що мені не вистачає чаю, ти зі мною.

Візьми мене,…

Все, хтось манить і все, хтось хоче засмутити,

тече, далеко ти в діві,

піднімає мене зараз і дає мені лежати,

темрява, то рятує і світло, то вражає.

Візьми мене,…

Я боявся моря з темрявою і може,

врятував мене від ступити на небезпечну дорогу,

втішно, але з радістю водіння,

Ходжу зараз: Зараз атакую ​​тег.

Візьми мене, візьми мене, Іва,

nem við meg, nert ikki við,

sissa meg, tá eg vil liva,

øs meg, tá eg благати про мир.