Leeres Blatt - Bizzy Montana

Plötzlich bin ich wieder der, der angesagter ist als andere

Ich war angepisst von all dem Mist, der mich umgibt

Gegen die Wand mit dem Gesicht, doch meine Hand hat sie getroffen

Gebrochen, Titan anstatt Platinplatten, sag kann ich hoffen?

Das Ende ist offen, besoffen im Dschungel, dunkel alles ekelhaft

Alles verregnet in der Stadt, alles dreht sich, mein Schädel platzt

Ich sitz' vor’m leeren Tetrapack, ich hab' das Leben satt

Das Leben, das mich Lasten tragen lässt und mich zum Esel macht

Mann jeden Tag die gleiche Scheiße, wie zahl' ich am Monatsende Miete?

Ja ich zog das große Los, doch es entpuppte sich als Niete

All die Liebe zur Musik hat sich erübrigt

Ich mach' Schluss, denn Liebe und Gefühle zahlen mir kein Frühstück

Meine Kleine kennt mein' Blick und macht sich Sorgen, keine Sorge Schatz

Vorher geh' ich ins Pfandleihhaus, versetze oder borge was

Ich kenne das und hab das jahrelang in meinem Kopf gehabt

Doch jetzt sind meine Koffer hier gepackt, Schluss — letzter Satz

Ich hatte alles im Griff, doch meine Hand wurde schwach

Und jetzt ist alles gefickt, doch ich hab' alles gesagt

Mich hat das alles erdrückt und das jeden Tag

Und was mir bleibt ist ein leeres Blatt

Keine Chance auf Besserung, Tränen flossen wie Bäche runter

Geprellte Zechen, in der Gosse gehen auch die Besten unter

Warum?

Wieso ist das so?

Ich grabe tief, doch finde nichts

Und grade die, die sagen, sie sind für dich da, verschwinden

Ich bin innerlich verwelkt wie eine Lilie es im Winter ist

Ich sitz' im Hinterzimmer vor 'nem leeren Blatt und find' kein' Stift

Ich würde gern, doch trinke nicht weil’s sinnlos und nicht richtig ist

Und das aus meinem Mund, ich mein es ernst, ich mach' den Mist nicht mit

Es trifft mich wie ein Stich ins Herz, das Business ist kein bisschen fair

Nur riesen Schuldenberge, Termine, um’s vor Gericht zu klär'n

Mein Handy klingelt — klingeling — ich geh' nicht ran, ich weiß was ist

Ich kann nicht wieder sagen ich bin pleite weil’s mir peinlich ist

Mann eigentlich hätt' alles besser laufen müssen, drauf geschissen

Zehn Jahre gearbeitet und Zähne daran ausgebissen

Keine Feier ausgelassen, vielleicht sollt' ich Pause machen

Träume haben sich ausgeträumt und jetzt ist es Zeit aufzuwachen

Ich hatte alles im Griff, doch meine Hand wurde schwach

Und jetzt ist alles gefickt, doch ich hab' alles gesagt

Mich hat das alles erdrückt und das jeden Tag

Und was mir bleibt ist ein leeres Blatt

Immer diese Niederschläge machten mich zum Miesepeter

Und das Feuer brennt nicht mehr, die Glut verglüht im Nieselregen

Wunden sind geheilt, es ist vorbei und die Zeit zieht die Fäden

Zeit zu fliegen, wie 'ne Feder, bei den Sternen sieht mich jeder

Krieg im Kopf und trotzdem war ich doch nicht zu stoppen

Gott gab' mir Hoffnung, doch auch er konnte des Loch hier nicht stopfen

Die Korken knall’n nicht mehr, ich gehe auf brennenden Kohl’n

Es zehrt an den Nerven, ich schau' aus meinem Fenster zum Boden

Als Kind tobte ich draußen auf 'm Hof mit Freunden vor’m Haus

Heute flücht' ich in die Strophen, bau' einen Joint und bin drauf

Mir fehlt das Vertrauen, ich geh' nicht raus und hülle mich in Wolken ein

Das jahrelang verfolgte Ziel wird irgendwie zum Stolperstein

Ich wollte nie sein wie andere sind, gebranntes Kind und Rampenlicht

Verträgt sich nicht drum handle ich verdammt, es macht mich wahnsinnig

Gerate nicht in Panik, bis der letzte Satz gesagt ist

Fickt euch alle in den Arsch plus Arschtritt gratis

Ich hatte alles im Griff, doch meine Hand wurde schwach

Und jetzt ist alles gefickt, doch ich hab' alles gesagt

Mich hat das alles erdrückt und das jeden Tag

Und was mir bleibt ist ein leeres Blatt

Раптом я знову гарячіший за інших

Я був розлючений усім лайном, який мене оточував

Об стіну обличчям, але вдарила її рукою

Розбиті, титанові замість платинових пластин, скажи, чи можу я сподіватися?

Кінець відкритий, п'яний у джунглях, темний все огидне

У місті все дощить, все крутиться, мій череп лопається

Сиджу перед порожнім тетра-паком, набридло життя

Життя, яке змушує мене носити тягарі і робить мене ослом

Людина одне і те ж лайно щодня, як мені платити оренду в кінці місяця?

Так, я зірвав джекпот, але це виявилося невдачею

Вся любов до музики стала зайвою

Я розлучаюся, бо любов і почуття не купують мені сніданку

Моя малеча знає мій вигляд і хвилюється, не хвилюйся люба

Перед цим я піду в ломбард, щось продам чи позичу

Я знаю це і маю це в голові роками

Але тепер мої валізи тут пакуються, ось і все — останнє речення

У мене все було під контролем, але моя рука ослабла

А зараз все нахер, а я все сказав

Це все мене розчавило і кожен день

А мені залишився чистий аркуш

Шансів на покращення немає, сльози текли струмками

Обдурені міни, навіть найкращі, опускаються в ринву

Чому?

Чому це так?

Копаю глибоко, але нічого не знаходжу

І ті, хто каже, що вони там для вас, зникають

Я зів’яла всередині, як лілея взимку

Я сиджу в задній кімнаті перед чистим аркушем паперу і не можу знайти ручку

Я б хотів, але я не п’ю, тому що це безглуздо і неправильно

І це з моїх уст, я серйозно, я не мирюся з цим лайно

Мене це вдаряє ножем у серце, бізнес зовсім нечесний

Просто величезні гори боргів, призначення, щоб розібратися в суді

Мобільний дзвонить — дзвонить — я не відповідаю, знаю, що відбувається

Я не можу сказати, що знову зламався, бо мені соромно

Насправді, все повинно було піти краще, до біса

Пропрацював десять років і втратив на цьому зуби

Не залишилося жодного святкування, можливо, мені варто зробити перерву

Сни закінчилися, і тепер пора прокидатися

У мене все було під контролем, але моя рука ослабла

А зараз все нахер, а я все сказав

Це все мене розчавило і кожен день

А мені залишився чистий аркуш

Завжди ці опади викликали у мене сварливість

І вогонь уже не горить, вугілля догорає в дощі

Рани загоїлися, все минуло і час тягне за ниточки

Час летіти, як пір'їнка, кожен може побачити мене серед зірок

Війна в моїй голові, і все одно мене не можна було зупинити

Бог дав мені надію, але й тут він не зміг заткнути дірку

Пробки вже не лопаються, ходжу по палаючих капустах

Це діє мені на нерви, я дивлюся у вікно на підлогу

У дитинстві я гуляв у дворі з друзями перед будинком

Сьогодні я втікаю у вірші, будую стик і я на цьому

Мені не вистачає впевненості, я не виходжу і не загортаюся в хмари

Мета, яку переслідували роками, так чи інакше стає каменем спотикання

Я ніколи не хотів бути таким, як інші, спалена дитина і в центрі уваги

Не ладить, я буду діяти, блін, це зводить мене з розуму

Не панікуйте, поки не буде сказано останнє речення

Трахніть вас усіх в дупу плюс стукнути в дупу безкоштовно

У мене все було під контролем, але моя рука ослабла

А зараз все нахер, а я все сказав

Це все мене розчавило і кожен день

А мені залишився чистий аркуш