Five Hundred Keys - Birch Book

On a frosty morning and I wake by the gale

And gold sparkled colors lay scattered on a trail

I gather my belongings and I follow the scent

Northernwise people

The children of Simon with a colorful dress

The old ones she smile under certain duress

From another

But what’s at the doorstep as the evening come by?

A gift and a card without any why

But I lift up the lid and inside the box

Are five hundred keys without any locks worth picking

I arrive at the party with a hole in my shoe

They invite me in for they have no excuse

But the cake is all eaten and the drinks they are stale

They pass round the candle so I tell my tale to another

But what’s on the table as the mornin' arrives?

A gift and a card and I know no whys

I looked at the card to see what it said

It was blank so it cuffed me to think what I may, me thinking

On a frosty evening I shy from the gale

And dark settled colors they scatter the trail

I gather my belongings and follow the scent

Find them all the people all making amend

The children still silent but over they’ll bend

The ones just wince at their certain descent

Like any other

But what’s at the graveyard as the noontime abides

A gift and a card ain’t that no surprise?

I left there the gift and I wrote on the card

I’m still learning always but give my regard to another

Морозного ранку я прокидаюся від шторму

І блискучі золоті кольори лежали на стежці

Я збираю свої речі й сліджу за запахом

Північні люди

Діти Симона в барвистій сукні

Старим вона посміхається під певним примусом

Від іншого

Але що на порозі, коли настане вечір?

Подарунок і картка без будь-яких причин

Але я піднімаю кришку й всередині коробки

П’ятсот ключів без замків варті

Я приходжу на вечірку з діркою у взутті

Вони запрошують мене бо не мають виправдання

Але пиріг весь з’їдений, а напої несвіжі

Вони проходять навколо свічки, тому я розповідаю свою казку іншому

Але що буде на столі, коли настане ранок?

Подарунок і картка, і я не знаю чому

Я подивився на картку, щоб побачити, що на ній написано

Воно було порожнім, тому завдякило мені думати, що я можу, я думаю

Морозного вечора я соромлюся шторму

І темними осілими фарбами вони розкидають слід

Я збираю свої речі й слідкую за запахом

Знайдіть їх усіх людей, які виправдовуються

Діти мовчать, але нахиляються

Ті просто здригаються від свого певного спуску

Як і будь-який інший

Але що на цвинтарі, як полдень залишається

Подарунок і картка – це не дивно?

Я залишив там подарунок і написав на картці

Я все ще завжди вчуся, але уважно ставлюся до іншого