Timidez - Biquini Cavadão

Toda vez que te olho, crio um romance

Te persigo, mudo, todos instantes

Falo pouco pois não sou de dar indiretas

Me arrependo do que digo em frases incertas

Se eu tento ser direto, o medo me ataca

Sem poder nada fazer

Sei que tento me vencer e acabar com a mudez

Quando eu chego perto, tudo esqueço e não tenho vez

Me consolo, foi errado o momento, talvez

Mas na verdade, nada esconde essa minha timidez

Eu carrego comigo a grande agonia

De pensar em você, toda hora do dia

Eu carrego comigo, a grande agonia

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Talvez escreva um poema

No qual grite o seu nome

Nem sei se vale a pena

Talvez só telefone

Eu me ensaio, mas nada sai

O seu rosto me distrai e, como um raio

Eu encubro, eu disfarço

Eu camuflo, eu desfaço

Eu respiro bem fundo

Hoje digo pro mundo

Mudei rosto e imagem, mas você me sorriu

Lá se foi minha coragem

Você me inibiu

Sei que tento me vencer e acabar com a mudez

Quando eu chego perto, tudo esqueço e não tenho vez

Me consolo, foi errado o momento, talvez

Mas na verdade, nada esconde essa minha timidez

Eu carrego comigo a grande agonia

De pensar em você, toda hora do dia

Eu carrego comigo, a grande agonia

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Na verdade nada esconde essa minha timidez

Кожен раз, коли я дивлюся на тебе, я створюю роман

Я переслідую тебе, німий, щомиті

Я мало говорю, бо я не з тих, хто дає натяки

Я шкодую про те, що говорю невизначеними реченнями

Якщо я намагаюся бути прямим, страх атакує мене

не в змозі нічого зробити

Я знаю, що намагаюся перемогти себе і закінчити німотою

Коли я підходжу близько, я все забуваю і не маю шансів

Мене втішає, можливо, це був неправильний момент

Але насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Я ношу з собою велику агонію

Щоб думати про вас кожного разу дня

Я ношу з собою велику агонію

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Можливо, написати вірш

У якому кричати твоє ім'я

Я не знаю, чи воно того варте

можливо просто телефон

Я репетую сама, але нічого не виходить

Твоє обличчя відволікає мене і, як блискавка

Прикриваю, маскуюсь

Я камуфлюю, скасовую

Я роблю глибокий вдих

Сьогодні я розповідаю світу

Я змінив своє обличчя та образ, але ти посміхнувся мені

Там пішла моя мужність

ти мене гальмував

Я знаю, що намагаюся перемогти себе і закінчити німотою

Коли я підходжу близько, я все забуваю і не маю шансів

Мене втішає, можливо, це був неправильний момент

Але насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Я ношу з собою велику агонію

Щоб думати про вас кожного разу дня

Я ношу з собою велику агонію

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість

Насправді ніщо не приховує мою сором’язливість