Я никому не верю - Биоконструктор

Агент зимы

Поджёг листву

Весь мир горит

И я живу

Без запасных

Аэродромов

Вдыхаю дым

Минувших дней

Смотрю на блеск

Ночных огней

Они мне больше не знакомы

Я наконец-то понял

Меня не держат корни

И при любой погоде

Я внутренне свободен

Я всё оставлю в прошлом

Наотмашь хлопнув дверью

Я никому не должен

И никому не верю

Мой близкий враг

Родней чужих

Исподтишка

Летят ножи

И увернуться

Невозможно

Но как словами

Передать

Что пустоту

Нельзя предать

А вот любовь совсем не сложно

Я наконец-то понял

Меня не держат корни

И при любой погоде

Я внутренне свободен

Я всё оставлю в прошлом

Наотмашь хлопнув дверью

Я никому не должен

И никому не верю

Агент зими

Підпалив листя

Весь світ горить

І я живу

Без запасних

Аеродромів

Вдихаю дим

Минулих днів

Дивлюся на блиск

Нічних вогнів

Вони мені більше не знайомі

Я нарешті зрозумів

Мене не тримають коріння

І за будь-якої погоди

Я внутрішньо вільний

Я все залишу в минулому

Навідмаш грюкнувши дверима

Я нікому не винен

І нікому не вірю

Мій близький ворог

Рідні чужих

Нишком

Летять ножі

І ухилитися

Неможливо

Але як словами

Передати

Що порожнечу

Не можна зрадити

А ось кохання зовсім не складно

Я нарешті зрозумів

Мене не тримають коріння

І за будь-якої погоди

Я внутрішньо вільний

Я все залишу в минулому

Навідмаш грюкнувши дверима

Я нікому не винен

І нікому не вірю