Peaceable Kingdom - Billy Gilman

A leopard with a harmless kid lay down

And not one savage beast was seen to frown

The wolf did with the lamb can dwell in peace

His grim carnivorous nature there did cease

The lion with the fatling awn did move

And a little child was leading them in love

Long ago there was a young painter

Who had a dream that every creature came

And stood assembled by his side

And he painted the sight that had sweetened his night

For the one hundred times before he died

A kid lion and a snake and a child

Wide-eyed and formal and smiling like the sun had stopped

And time had ceased to move

And the wolf and the lamb

Came and ate from his hand

And a man-child was leading them in love

Friend have you seen all the lines and the spaces

The colors that the old painter sees

In the peaceable kingdom that shines in the faces

Of people from more gentle times than these

I find myself adrift these days

And endless maze of ends and ways

And worlds seem so crazy to be here

But look away look away

Back or forward from today

To the visions of either fools or sears

Oh my friend have you seen all the lines and the spaces

The colors that the old painter sees

In the peaceable kingdom that shines in the faces

Of people from more gentle times than these

Such a beautiful place

Full of joy full of grace

It was bathed in our saintly yellow lie

To what learning to know that such things can’t be so

He could only believe that they might

Oh my friend have you seen all the lines and the spaces

The colors that the old painter sees

In the peaceable kingdom that shines in the faces

Of people from more gentle times than these

Friend have you seen all the lines and the spaces

The colors that the young painter sees

In the peaceable kingdom that shines in the faces

Of people from more gentle times than these

Леопард з нешкідливою дитиною ліг

І жоден дикий звір не нахмурився

Вовк, який зробив з ягнятком, може жити в мирі

Його похмура м’ясоїдна натура там справді припинилася

Лев з відгодованим остю таки рухався

І маленька дитина вела їх закохано

Давним-давно був молодий художник

Який мріяв, що прийшло кожне створіння

І стояв біля нього

І він намалював видовище, яке присолодило його ніч

За сто разів перед смертю

Лев, змія та дитина

Розплющеними очима, формальними й усміхненими, наче сонце зупинилося

І час перестав рухатися

І вовк, і ягня

Прийшов і їв з його руки

І чоловік-дитина вів їх у кохання

Друже, ти бачив усі лінії та пробіли

Кольори, які бачить старий художник

У мирному королівстві, яке сяє в обличчях

Людей із більш ніжних часів, ніж ці

У ці дні я відчуваю себе на самоті

І нескінченний лабіринт кінців і шляхів

І світи здаються такими божевільними перебувати тут

Але відверни погляд

Назад або вперед із сьогоднішнього дня

До видінь або дурнів, або обманок

О, мій друге, ти бачив усі лінії та пробіли

Кольори, які бачить старий художник

У мирному королівстві, яке сяє в обличчях

Людей із більш ніжних часів, ніж ці

Таке гарне місце

Повний радості, повний благодаті

Воно купалося нашою святою жовтою брехнею

До чого навчити знати, що таке не може бути таким

Він міг лише повірити, що вони можуть

О, мій друге, ти бачив усі лінії та пробіли

Кольори, які бачить старий художник

У мирному королівстві, яке сяє в обличчях

Людей із більш ніжних часів, ніж ці

Друже, ти бачив усі лінії та пробіли

Кольори, які бачить молодий художник

У мирному королівстві, яке сяє в обличчях

Людей із більш ніжних часів, ніж ці