Forgive - Bill Miller

Seven blue stones in the desert sand

A shiny gun in a young thief’s hand

A stolen car and a broken dream

Blood on his hands that won’t come clean

No where to run, no where to turn

The fires of rage begin to burn

You can’t go home, he can’t go on

His flesh is weak, and his spirits gone

Now he’s behind a prison wall

And doesn’t have the will to live

He says it’s all his father’s fault

He taught his son the way to live

He was unable to forgive

She wore his ring for thirty years

Then one night he confessed his darkest fears

He’d been unfaithful, been untrue

What could she say, what could she do?

No where to run, no where to turn

The fires of rage began to burn

She can’t go home, she can’t go on

Her flesh is weak her spirits gone

He betrayed her with a kiss

Killed her desires, her will to live

Who was blinded, what did they miss?

Will she be able to forgive?

Are we able to forgive?

Сім блакитних каменів у піску пустелі

Блискуча зброя в руці молодого злодія

Викрадена машина і розбита мрія

Кров на його руках, яка не очиститься

Не куди бігти, не куди повернутись

Вогонь люті починає горіти

Ти не можеш піти додому, він не може продовжити

Його тіло слабке, а дух його зник

Тепер він за тюремною стіною

І не має бажання жити

Він скаже, що у всьому винен його батько

Він навчив свого сина як жити

Він не зміг пробачити

Вона носила його каблучку тридцять років

Одного разу вночі він зізнався у своїх найчорніших страхах

Він був невірним, неправдивим

Що вона могла сказати, що вона могла зробити?

Не куди бігти, не куди повернутись

Почали горіти вогні гніву

Вона не може піти додому, вона не може продовжити

Її плоть слабка, її дух зник

Він зрадив її поцілунком

Вбив її бажання, її волю до жити

Хто осліп, що пропустив?

Чи зможе вона пробачити?

Чи вміємо ми прощати?