The Passing Widow -

She made plans of things to do

When he was healed, they’d get through They planned to sail the oceans blue

To dreams they’d hold

A life that meant the world to her Was taken by what might occur

In any living skin or fur

The young and old

So she gathered up her pack Attached a little sleeping shack To jog around the

world and back A statement of her love

What had she embarked upon?

Through rugged hills and roads so long Perhaps he

would be cheering on From a world above

Give a hand to the passing widow She runs, far from her home

Going strong, as beautiful as ever, to show the world they’re not alone

Winter ice and summer suns

Bears and wolves and men with guns

Through the thick and thin she runs to ease the pain

Just a wagon, pulled by rope

In which to rest and dream and hope that she would nd the strength to cope and

bring home her campaign

Give a hand to the passing widow She runs, far from her home

Going strong, as beautiful as ever, to show the world they’re not alone

Now her bones are crumbling too Used to nd a brighter view

Of life without the one she knew and loved so well

She bears a message to us all

We hold the net to catch our fall Keeping strong and standing tall in deeds and

words we tell

So, give a hand to the passing widow She runs, far from her home

Going strong, as beautiful as ever She shows us all, we’re not alone

Вона складала плани, які потрібно зробити

Коли він оздоровився, вони пройшли. Вони планували проплисти блакитними океанами

До мрії, яку вони триматимуть

Життя, яке означало для неї світ, було захоплено тим, що могло статися

У будь-якій живій шкірі чи хутрі

Молоді й старі

Тож вона зібрала свой рюкзак. Прикріпила маленьку спальню, щоб пробігати

світ і назад Заява про її кохання

За що вона взялася?

Через нерівні пагорби й такі довгі дороги. Можливо, він

буде підбадьорювати З світу вище

Подайте руку вдові, яка проходить повз. Вона біжить далеко від свого дому

Будучи сильними, такими ж красивими, як ніколи, щоб показати світу, що вони не самотні

Зимовий лід і літні сонця

Ведмеді, вовки і люди з зброєю

Крізь товсте й тонке вона біжить, щоб полегшити біль

Просто воз, затягнутий мотузкою

У якому відпочивати, мріяти і сподіватися, що вона знайде в собі сили впоратися і

принести додому її кампанію

Подайте руку вдові, яка проходить повз. Вона біжить далеко від свого дому

Будучи сильними, такими ж красивими, як ніколи, щоб показати світу, що вони не самотні

Тепер її кістки також кришаться. Звикла, щоб побачити яскравіше

Про життя без того, кого вона так добре знала і любила

Вона несе повідомлення нам всім

Ми тримаємо сітку, щоб упіймати наше падіння. Зберігаючи силу та стійкість у ділах і

слова, які ми скажемо

Тож подайте руку вдові, яка проходить повз. Вона біжить далеко від свого дому

Будучи сильними, такими красивими, як ніколи, Вона показує нам усім, ми не самотні